Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340
8 ХХ Х Конвенція СУА де, звичайна річ, була першою між провінціалками, читала італійські і французькі новели і більше нічого не робила» («Варнак»). У повісті «Несчас тний» мати віддає свого сина І пполіта в армію «за неповагу до матері». У «Прогулці» мала донька віддана «в руки брудної сільської баби. А ніжна матуся шнурується собі та припікає папільотки, навіть на потилиці, і знати більше нічого не хоче». У повісті «К нягиня» оповідачка – проста жінка - наймичка – також не обходиться без комен - тарів з приводу того, що мати хоче видати доньку за князя всупереч її волі. «А все мати! Всьому, всьому причиною одна рідна мати: захотілося їй, бачиш, свою єдину доньку побачити кн яги - нею»!», – говорить жінка. У повісті «Художник» знаходимо цілий трактат проти красунь, який виписує оповідач, від імені якого іде мова (прототипом служив художник Іван Сошенко). Не без долі жінофобії він говорить: «Для чого вони дітей народжують, ці ам фібії, ці бездушні автомати? (...) Бідні бездушні матері! Ви свій борг, свій святий обов’язок передаєте найманій гувернантці і ще гірше – сільській неграмотній бабі. І чи дивно після цього, що порода гарненьких ляльок у нас не переводиться». Така критика, до якої вдаються коментатори, відбиває просвітницьку настанову самого Шевченка. Його персонажі згоджуються у тому, що винне суспільство, яке і робить красунь ідолом, – таким чином, жінка, будучи «нерозумною істотою», відчула свою владу і зробилася невинною кокеткою і домогильною приклонницею власної краси. «Привілейована красуня нічим не може бути, окрім красуні. Ні люблячою дружиною, ні доброю, ніжною матір'ю, ні навіть палкою коханкою. Одна деревяна красуня і більше нічого», – підсумовує один із його перс онажів. Такому типу матерів - банкротів протиставляються типи жінок - виховательок. Образи ці досягають високого ідеального стану, як, наприклад, гувернантка Магдалена у «Варнаку» – стосунки її з кріпосним Кирилом нагадують материнські і забарвлені піднесено - еротично. Вона порівнюється то з сестрою, то з коханкою, то з матір'ю. Магдалена – полька, яка навчає кріпака французької, італійської, приносить добрі книги (не романи, які складали основу бібліотеки графині). «Вона полюбила мене так, як лише може любити мати своє єдине дитя», – говорить Варнак. Якщо у «Варнаку» цей ідеальний обра з жінки - виховательки має піднесено - романтичний характер, то суто просвітницький раціональний варіант виховательки зустрічаємо у повісті «Музикант» в особі Мар'яни Акимівни, яка виховує доньок сусіди - пана. Зрештою, навіть чоловік може виконувати ці материн ські функції – як, наприклад, солдат Туман у повісті «Капітанша», який виховує збещещену офіцером Варочку, з котрою пізніше й одружується. Гендерна концепція у повістях Шевченка є патерналістською. Саме чоловік критикує жінку - красуню, оцінює її, моделює ї ї на свій взір. Художник у однойменній повісті намагається навчити грамоті Пашу і зізнається: «у мене навіть народилася думка (якщо вона дійсно негра - мотна) навчити її принаймні читати». Реалізувавши свій намір, він коментує: «я на неї, освічену, тепер див люся, як художник на свою незакінчену картину». Правда, зрештою, саме ця жінка стає причиною художника. Виховати собі жінку з простої селянки прагне і Варнак. «Виховаю її по своєму і женюся на ній», – говорить він. У «Капітанші» приятель Віктор Александр ович (протопипом був відомий поет Віктор Забіла) одружується з Єленою, простою селянкою і зізнається, що «освіченість, особ - ливо в жінок, шкодить благополуччю людства». Сам оповідач, зрештою, хоча й дещо здивований, не коментує ці слова і навіть заздрить щ астю свого друга. І все ж коливаючись між «простою освіченою» і «простою неосвіченою» жінками, Шевченкові протагоністи вибирають грамотну. Найвищим її типом є у повістях Шевченка «землячка». Шевченко загалом устами своїх протагоністів - оповідачів часто говорить про націо - нальне виховання матерів. Причому добре виховання жінок поширюється на грамотність, народну мову і народний одяг. Хоча й дещо іронічно у «Прогулці» ідеться про « Проєкт мой о пере вос - пітанії благовоспітанних родітєлєй ». Він апелює до «п ерешколення» існуючого стану з тим, щоб віддати до хорошої школи батьків, з яких можна було б виховати добрих батьків. Ідеалізовані зразки нової жінки – як втілення цілого культурно - виховного національного проєкту Шевченка – це, насамперед, численні жінк и - землячки. Прикметами таких типів «зем - лячок» стає проста українська мова – вони часто і залюбки переходять на українську; одяг – вони
Page load link
Go to Top
