Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340
8 ХХ Х Конвенція СУА де, звичайна річ, була першою між провінціалками, читала італійські і французькі новели і більше нічого не робила» («Варнак»). У повісті «Несчас тний» мати віддає свого сина І пполіта в армію «за неповагу до матері». У «Прогулці» мала донька віддана «в руки брудної сільської баби. А ніжна матуся шнурується собі та припікає папільотки, навіть на потилиці, і знати більше нічого не хоче». У повісті «К нягиня» оповідачка – проста жінка - наймичка – також не обходиться без комен - тарів з приводу того, що мати хоче видати доньку за князя всупереч її волі. «А все мати! Всьому, всьому причиною одна рідна мати: захотілося їй, бачиш, свою єдину доньку побачити кн яги - нею»!», – говорить жінка. У повісті «Художник» знаходимо цілий трактат проти красунь, який виписує оповідач, від імені якого іде мова (прототипом служив художник Іван Сошенко). Не без долі жінофобії він говорить: «Для чого вони дітей народжують, ці ам фібії, ці бездушні автомати? (...) Бідні бездушні матері! Ви свій борг, свій святий обов’язок передаєте найманій гувернантці і ще гірше – сільській неграмотній бабі. І чи дивно після цього, що порода гарненьких ляльок у нас не переводиться». Така критика, до якої вдаються коментатори, відбиває просвітницьку настанову самого Шевченка. Його персонажі згоджуються у тому, що винне суспільство, яке і робить красунь ідолом, – таким чином, жінка, будучи «нерозумною істотою», відчула свою владу і зробилася невинною кокеткою і домогильною приклонницею власної краси. «Привілейована красуня нічим не може бути, окрім красуні. Ні люблячою дружиною, ні доброю, ніжною матір'ю, ні навіть палкою коханкою. Одна деревяна красуня і більше нічого», – підсумовує один із його перс онажів. Такому типу матерів - банкротів протиставляються типи жінок - виховательок. Образи ці досягають високого ідеального стану, як, наприклад, гувернантка Магдалена у «Варнаку» – стосунки її з кріпосним Кирилом нагадують материнські і забарвлені піднесено - еротично. Вона порівнюється то з сестрою, то з коханкою, то з матір'ю. Магдалена – полька, яка навчає кріпака французької, італійської, приносить добрі книги (не романи, які складали основу бібліотеки графині). «Вона полюбила мене так, як лише може любити мати своє єдине дитя», – говорить Варнак. Якщо у «Варнаку» цей ідеальний обра з жінки - виховательки має піднесено - романтичний характер, то суто просвітницький раціональний варіант виховательки зустрічаємо у повісті «Музикант» в особі Мар'яни Акимівни, яка виховує доньок сусіди - пана. Зрештою, навіть чоловік може виконувати ці материн ські функції – як, наприклад, солдат Туман у повісті «Капітанша», який виховує збещещену офіцером Варочку, з котрою пізніше й одружується. Гендерна концепція у повістях Шевченка є патерналістською. Саме чоловік критикує жінку - красуню, оцінює її, моделює ї ї на свій взір. Художник у однойменній повісті намагається навчити грамоті Пашу і зізнається: «у мене навіть народилася думка (якщо вона дійсно негра - мотна) навчити її принаймні читати». Реалізувавши свій намір, він коментує: «я на неї, освічену, тепер див люся, як художник на свою незакінчену картину». Правда, зрештою, саме ця жінка стає причиною художника. Виховати собі жінку з простої селянки прагне і Варнак. «Виховаю її по своєму і женюся на ній», – говорить він. У «Капітанші» приятель Віктор Александр ович (протопипом був відомий поет Віктор Забіла) одружується з Єленою, простою селянкою і зізнається, що «освіченість, особ - ливо в жінок, шкодить благополуччю людства». Сам оповідач, зрештою, хоча й дещо здивований, не коментує ці слова і навіть заздрить щ астю свого друга. І все ж коливаючись між «простою освіченою» і «простою неосвіченою» жінками, Шевченкові протагоністи вибирають грамотну. Найвищим її типом є у повістях Шевченка «землячка». Шевченко загалом устами своїх протагоністів - оповідачів часто говорить про націо - нальне виховання матерів. Причому добре виховання жінок поширюється на грамотність, народну мову і народний одяг. Хоча й дещо іронічно у «Прогулці» ідеться про « Проєкт мой о пере вос - пітанії благовоспітанних родітєлєй ». Він апелює до «п ерешколення» існуючого стану з тим, щоб віддати до хорошої школи батьків, з яких можна було б виховати добрих батьків. Ідеалізовані зразки нової жінки – як втілення цілого культурно - виховного національного проєкту Шевченка – це, насамперед, численні жінк и - землячки. Прикметами таких типів «зем - лячок» стає проста українська мова – вони часто і залюбки переходять на українську; одяг – вони
Page load link
Go to Top
