Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296
наші відділи мусять поцікавитись навіть ще більше, як це робили досі суттєвими подіями на Україні. Слів там було, але вони говорили мало. А як громада заго ворила, почулась інша мова. Показується, що Союз не говорив від народу. А, коли народ заговорив, треба вміти його слухати, а не кидати йому фрази. Пригніченість української громади в радянському періоді проявляється відсу тністю жінок у проводі і партії, і перебу дови. Президент Радянської України, Ва лентина Шевченко, не доросла свойого імені. Створена три роки тому Національна Рада Жінок в Києві так і не проявила ознак життя. Навантажена подвійною працею — в хаті і поза хатою на прожиток — україн ська жінка несе цей подвійний тягар, перед котрим остерігала століття тому Наталя Кобринська. Українська жінка на Україні не має енергії, не має можливости поду мати про те, що її, жінку, члена громади, жителя України, українку, ніхто не питає, як саме треба провадити громаду, як про вадити ті конечні зміни, без яких народ гине. Жіноче питання не то, що не розв’язане на Україні, воно навіть не поставлене. І тепер, у час кризи, знову не час його ставити. Це не вперше в історії України, що жінка відсуває свої потреби перед потребами громади, перед потребами на роду. Проблема одначе лежить в тому, що без жінок мужі уряду та держави знову не розв’яжуть питань існування та здорового розвитку Радянської України. За них вже думали вісімдесять років, і додумались до потреби перебудови. Тому, що жінки на Україні мовчать, історія вимагає від зорганізованого жіноц тва українського походження в Сполуче них Штатах задержання традиції свідомого та незалежного, громадсько-вишколеного жіноцтва України. Тому, що жінки на Укра їні ще мовчать, нам не вільно мовчати. Не наше діло говорити за когось, тим більше не нам, що не живемо на Україні, говорити за Україну. Про Україну, одначе, і про ролю жінок у ній, нам слід говорити. Про неї ніхто не говорить, її ніхто не розуміє і ніхто не заступається за справ жні інтереси українських жінок. На міжнародньому форумі, СУА про довжувало працю у Міжнародній Раді Жі нок, особливо у комісії миру та міжна- родніх відносин. Як науковий дорадник комісії, я входжу у її склад і співпрацюю із Ліллі Бойкенс, президентом Міжнародньої Ради Жінок. СУА брала активну участь у плянуванні та переведенні святкового з’їз ду Міжнародньої Ради Жінок, який відмі тив століття міжнароднього руху жінок. З’їзд відбувся у Вашингтоні, в липні, 1987 року. СУА займався реєстрацією на з’їзді — членки 78-го Відділу працювали дуже жертвенно довгих чотири дні. Я була па- нелісткою у нарадах Комісії Миру та Між- народніх Відносин і оформила резолюції цієї комісії. СУА, як складовий член Американської Ради Жінок, гостив представників святко вого з’їзду Міжнародньої Ради Жінок на прийняттю, на якому було біля чотириста осіб. Показ історичної ноші, приготовленої членками 64-го Відділу, дав мені можли вість, представляючи кожний стрій, від Трипілля по козацькі часи (на більше строїв не було б часу) піднести цілий ряд справ, пов’язаних з Україною. Прийняття відбулось у великій залі Національного Пресового Клюбу і на ньому були присутні всі голови Жіночих Рад із майже вісімде сяти країн світу. На залі висіла на синьо- жовтому прапорі емблема СУА. Тут відбу лась і ще одна перша історична подія, до якої ми за ці головокружні місяці вже привикли, але яка мала глибоке символіч не значення. На прийняття прийшла Уляна Кот, селянка з України, яка брала участь у народньому фестивалі, спонзорованому американським урядом. В свойому домо робному селянському строї з Волині, Уля на Кот проспівала низку народніх пісень, захопивши ними гостей. Це вперше гро мадянка УРСР виступала під синьо-жовтим прапором. В цей символічний спосіб, свят кувавши століття жіночого руху і відмічу- ючи Тисячоліття Християнства на Україні, ми почули голос жінок з України. Розкрі пачення галицьких селян колись, у 1848 році, відмітила анонімна українська жінка у пісні, а у рік горезвісного емського указу — Олена Пчілка, видрукувавши книжку, ’’Український Орнамент” дала національ ний голос праці селянських рук. І спів Уляни Кот став свойого роду ластівкою, предтечею того, що на Україні замають синьо-жовті прапори. Відмічення Тисячоліття включало ве личавий похід у Вашінгтоні 8-го жовтня 1988 року. СУА, з прапорами та народніми строями, взяв участь у поході. Та участь СУА мала значно більше, хоч досі не оці 52 www.unwla.org
Page load link
Go to Top
