Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
Триствпвнність (1951-1971) Перебудова організації із дво-степенної на три-степенну вимагає різних способів і довшого протягу часу. Процес творення Окружних Рад і введення щорічних Окружних З’їздів уже був поза нами. Одначе це були тільки формальні рямці, а статут давав їм далеко більшу спромогу дії. Окружні Ради, як їх пізніше названо, Окружні Управи були відповідальні за виконання програми, мали право на окремі акції або кампанії, мали дбати про правильне функціонування Відділів, репрезентувати Союз Українок Америки в своїй громаді. Цей протяг часу відзначується великим розмахом. У 1962 р. відновила свою працю Окружна Рада СУА у Чікаґо. Число Відділів поважно зросло (від 68 Відділів у 1959 р. до III у 1971 р.) Слід підкреслити, що між ними було вже біля 20 Відділів молодого жіноцтва, яке виросло і здобуло свою освіту в Америці. Створилось також кілька Відділів із тут народжених членок (32 уНьюарку,72 у Нью-Йорку і 80 у Дітройті). Отже й те членство, що відтягнулось було у 50-тих pp., частинно повернулось. Найбільш поважним осягом того часу можна вважати дошкільне виховання. Першу світличку заснував 33 Відділ у Клівленді у 1953 р. У 1960 р. Окружні Ради СУА стали влаштовувати виховні семінарі і в часі тих дискусій виявилась ця потреба. Справу світличок розгорнула тодішня виховна референтка Олена Климишин. Світличка постала при 43 Відділі у Філядельфії, 47 у Рочестері, 78 у Вашінґтоні. Пізніше засновано їх і при інших Відділах. У 1961 р. створено Виховний Фонд ім. Г. Ракочої, що мав дати фінансову підставу для тієї ділянки. У 1965 р. Шкільна Рада УККА висловила Союзові Українок Америки признання і моральну підтримку для цієї виховної галузі, стверджуючи це спільним комунікатом у пресі. Зі збільшенням світличок виринула також справа методики дошкільного виховання. З цієї потреби постав комплет лекцій дошкілля Ірини Пеленської у двох частинах — осінньо-зимовий і весняно-літній цикль. Дещо пізніше ряд лекцій, уже збагачений образками, опрацювала Анастазія Смеречинська. Останнім підручником того роду став комплет лекцій Віри Андрушків, за якими навчаються українською мовою діти, що нею не володіють. У 1968 р. виховна референтура висунула проект, і співаник ’’Рідна Пісня” появився в 1972 р. Для ведення світличок потрібно було фахових сил. В тій цілі Окружна Рада Філядельфії влаштувала у 1966 р. піврічний Курс Працівниць Дошкілля. Програму його виховна референтура узгіднила зі Шкільною Радою УККА. З викладів того курсу уложено збірник за редакцією Ірини Пеленської, що мав послужити програмою курсів в інших округах. На тій підставі влаштовано такий курс у 1967 р. в Окрузі Чікаґо, пізніше в Округах Дітройту (1969) і Нью-Йорку (1973). Другою ділянкою, що її розроблено в тому часі, була праця над народнім мистецтвом. Шукаючи за можливістю постійної виставки, Екзутива СУА увійшла у переговори з Українським Інститутом Америки, фундацією, яка містилася в гарному будинку при 5-тій Евню і 79 вул. у Нью-Йорку. Фундатор Інституту Василь Джус зрозумів вагу постійної Музейної Виставки і в 1964 р. заключено умову, згідно з якою СУА дістав до безплатного вжитку спершу дві, а потім 4 кімнати на 4-тому поверсі. Улаштування Музейної виставки зайнялась Мирослава Гординська. Музейну виставку відкрито в часі XIV Конвенції для учасників Конвенції, а в постійній формі відкрито її для публіки у квітні 1967 р. Заряджувала нею Дирекційна Рада з пердставників СУА й Інститутут, а працю внутрі вела, подібно зложена Музейна Комісія. Головою Комісії була кожночасна референтка народнього мистецтва Гол. Управи СУА. Комісія заплянувала ряд виставок. Ними були: виставка Катерини Кричевської (1969), Галини Мазепи (1970), орнаментики Бачки у виконанні Ю. Колесара (1969). Перевела конкурс писанок (1970) і кераміки (1971). Видано інформаційну летючку і запляновано видання листівок. У журналі ’’Наше Життя” розпочато музейну сторінку. www.unwla.org
Page load link
Go to Top
