Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
XVII КОНВЕНЦІЯ СУА 212 89 ВІДДІЛ СУА ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КЕРГОНКСОНІ, Н. Й. 89-ий В ідділ СУА ім. Лесі Українки в Кергонксоні засновано у вересні 1965 р. з ініціятиви Ірени Падох, яка була відпоручницею Окружної Ради на засновуючих зборах. Першою головою була Павлина Олексів, а від грудня 1966 наш Відділ очолює Оксана Ленець. На засновуючих зборах було 9 членок, тепер є нас пересічно 25. Деякі живуть доволі далеко від Кергонксону, що й відбивається на участі в сходинах, які від буваються кожного місяця, за виїмком вакацій. Власної домівки не маємо, користаємо з гостинности членок і Союзівки. Нашою головною ціллю є зберегти українську свідомість наших дітей, тож від початку помагаємо українській суботній школі, яку зорганізовано в 1966 р. при місцевій парафії. Від 1972 р. Відділ вповні взяв на себе опіку над школою, а в 1969 р. зорганізу вав світличку. Навчання відбувається в приміщенні Союзівки. Так школа, як і світличка, вдержуються оплатами батьків, але деякі видатки Відділ покриває з власної каси. При нашій фінансовій піддержці появилася платівка ”Вію, вію, вію вінець”, яка знайшла прихильний відгук серед батьків і придається добре також у світличках. Матері школярів це переважно наші членки, тож самозрозуміло, що існує тісна співпраця із школою. Матері помагають у щорічних шкільних імпрезах, як миколаївське свято, листопадові й Шевченкові роковини. На щорічних просфорах, на свяченому в День Матері школярі радують приявних співом, деклямаціями, чи веденням гагілок. Багато часу і старань присвячуємо справам суспільної опіки. Найбільшу поміч даємо нашим потребуючим братам за кордоном. Великодні пакунки одержували вояки- українці у В’єтнамі. Після землетрусу в Юґославії суспільна опіка нашого Відділу включилася в акцію висилки одягу для потерпілих. Пакунки з уживаним одягом ішли також до Европи, до студентів української Малої Семінарії в Римі, а в останньому часі стоїмо в близькому зв’язку з Інститутом св. Ольги в Бразілії. Звідусіль наспівають листи з подяками, що є показником, наскільки потрібна ця акція. В останніх роках помагаємо стипендіями українським дівчатам у Бразілії, одна з них уже закінчила студії. Наша референтка суспільної опіки зорганізувала дві стипендії по 150 дол. від двох українських подруж. Грошові засоби черпаємо з членських вкладок і з влаштовуваних час від часу продажів домашнього печива й уживаного одягу. Деякий прибуток дає льотерія, що її лереводимо під час імпрез. Крім уже згаданих, підготовляємо Маланку на зустріч Нового Року, пікніки на вільному повітрі й забаву в День Подяки. Проте, ці імпрези влаштовуємо не так з думкою про дохід, як радше для піддержання товариського життя й згуртовання розпорошеної громади. Під час літнього сезону перевели ми двічі показ моди на Союзівці. Це були дуже вдалі імпрези. В мистецькій ділянці наші почини були теж успішні. Двічі ми виставляли предмети українського народного мистецтва у виставовому вікні однієї з передових крамниць у Покіпсі а в 1972 р. Відділ взяв участь у фестивалі націй там же. Серед представників 28 народів Україна мала свій кіоск, який був найкращим. Він стягав найбільше число відвідувачів, що подивляли красу виставлених предметів, а ще більше мистецтво писання писанок, яке тут же демонструвалося. У вечірньому концерті, де національ ності, що брали участь у фестивалі виводили свої народні танки, танцювальна група Ґензи викликала загальне захоплення і бурю оплесків. Організатори не жалували нам слів признання, а для деяких, уже відчужених, українців ця зустріч з красою їхньої призабутої батьківщини була наче євшан-зіллям. Накінці треба згадати, що всі членки передплачують ’’Наше Життя”, одна з нас платить 4 передплати для своєї родини. По змозі жертвуємо також на запасовий фонд ’’Нашого Життя”, на Музей Союзу Українок, на фонд Церкви в Потребі і на Церкву — Пам’ятник у Бавнд Бруку. Врешті найближча нам справа — це будова церкви в www.unwla.org
Page load link
Go to Top
