Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268
Радою. Поінформувала також про працю СУА та інших українських жіночих організацій у діяспорі. По повороті до США я одержала листа від голови Міжнародньої Жіночої Ради прин цеси Прем Пурахатра з подякою за участь та запевненнями, що моє слово увійшло до протоколу нарад. Звідомлення з моєї поїздки появилося у ’’Нашім Життю” у ч. 7 і 8,1978 р. і ч. 2, 1979 р. В днях 10-го до 25-го липня 1980 р. я взяла участь у Світовій Конференції Жіночої Декади Об’єднаних Націй у Копенгагені, а радше ’’Форумі”, який влаштували не-урядові організації для тих жінок, що не мали змоги брати участи в офіційній конференції. Вражіння й висновки з цієї конференції я з’ясувала у статтях у ’’Нашому Житті” ч. 8 і 9, 1980 р. В останніх роках зросли можливості зв’язків не лише на міжнароднім терені, але також в США. Я була запрошена двічі до Білого Дому, а саме 6-го грудня 1978 р. на святочне відзначення 30-ліття проголошення Універсальної Деклярації Прав Людини і дня 11-го квітня 1980 р. на зустріч з представниками братських і етнічних організацій. Членки Головної Управи СУА брали участь у різних зустрічах і конференціях, що їх влаштовували американські урядові чинники та Об’єднані Нації у зв’язку з Жіночою Дека дою, Міжнароднім Роком Дитини, Мадридською Конференцією, річницею підписання Гельсінських угод, тощо. У 1979 і 1980 pp. ми одержали різдвяні побажання від пре зидента Джімі Картера та його дружини. В останніх роках зросло значення національних меншин в США. Президент Джералд Форд іменував спеціяльного дорадника для етнічних справ д-ра Мирона Куропася. Президент Джімі Картер створив бюро для етнічних справ, яке очолив Стівен Аєлло, а його асистенткою стала Наталія Слюзар. Рухливіші національні меншини використовують прихильну настанову урядових чинників до етнічних проблем, здобувають політичні впливи, а також виєднують дотації на свої культурні, виховні та харитативні цілі. У деяких штатах Губернатори покликали дорадчі тіла для етнічних справ. Відмічуючи ці відрадні обставини, приходиться з прикрістю ствердити, що і в мину лому і тепер, ми не зуміли їх відповідно використати. В українській громаді і в нашій організації брак людей, що хотіли б постійно працювати у цій діянці. Наші зв’язки із зовнішним світом припадкові, немає в них тяглости, бракує основних інформаційних матеріялів. В майбутньому слід присвятити цій ділянці якнайбільше уваги. Перші два роки нашої каденції українська громада у діяспорі жила під враженням появи дальших вигнанців з України, політичних в’язнів та їхніх родин, що опинилися в західнім світі. Дня 15-го жовтня 1978 p., коли відбувалося перше засідання нововибраної Головної Управи СУА, прийшла вістка, що Надії Світличній вдалося виїхати з УРСР і вона зі синами прибула до Риму. Рішено вислати їй привітальну телеграму від членства СУА. Скоро після цього, 8-го листопада 1978 р. ми зустрічали її на летовищі в Нью Йорку. Герметично закриті кордони СРСР відкрилися ще для кількох осіб, що у 1979 р. прибули на постійний побут до США, а саме: Валентин Мороз і Ґеорґ Вінс, опісля Раїса Мороз зі сином Вален тином і вкінці Ніна Строката і Святослав Караванські. Екзекутива СУА гостила у себе дисидентів. Під час гостин відбувалися виміни думок та інформації про сучасні відносини в Україні і долю репресованих та їхніх родин. Редактор Уляна Любович вітала їх в імени СУА у ’’Нашому Життю”, з деякими нав’язала співпрацю, поміщуючи в журналі їхні статті, поезії і спомини. З ін іц іа т и в и Екзекутиви СУА відбулася дня 26-го листопада 1978 р. зустріч громадян ства з Надією Світличною, генералом Петром Григоренком та Леонідом Плющем, а дня 16-го грудня — лише зі самою Надією Світличною. Дисиденти відвідували українські громади в США, деякі зустрічі відбулися на запро шення Округ і Відділів СУА. 20 www.unwla.org
Page load link
Go to Top