Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268
Радою. Поінформувала також про працю СУА та інших українських жіночих організацій у діяспорі. По повороті до США я одержала листа від голови Міжнародньої Жіночої Ради прин цеси Прем Пурахатра з подякою за участь та запевненнями, що моє слово увійшло до протоколу нарад. Звідомлення з моєї поїздки появилося у ’’Нашім Життю” у ч. 7 і 8,1978 р. і ч. 2, 1979 р. В днях 10-го до 25-го липня 1980 р. я взяла участь у Світовій Конференції Жіночої Декади Об’єднаних Націй у Копенгагені, а радше ’’Форумі”, який влаштували не-урядові організації для тих жінок, що не мали змоги брати участи в офіційній конференції. Вражіння й висновки з цієї конференції я з’ясувала у статтях у ’’Нашому Житті” ч. 8 і 9, 1980 р. В останніх роках зросли можливості зв’язків не лише на міжнароднім терені, але також в США. Я була запрошена двічі до Білого Дому, а саме 6-го грудня 1978 р. на святочне відзначення 30-ліття проголошення Універсальної Деклярації Прав Людини і дня 11-го квітня 1980 р. на зустріч з представниками братських і етнічних організацій. Членки Головної Управи СУА брали участь у різних зустрічах і конференціях, що їх влаштовували американські урядові чинники та Об’єднані Нації у зв’язку з Жіночою Дека дою, Міжнароднім Роком Дитини, Мадридською Конференцією, річницею підписання Гельсінських угод, тощо. У 1979 і 1980 pp. ми одержали різдвяні побажання від пре зидента Джімі Картера та його дружини. В останніх роках зросло значення національних меншин в США. Президент Джералд Форд іменував спеціяльного дорадника для етнічних справ д-ра Мирона Куропася. Президент Джімі Картер створив бюро для етнічних справ, яке очолив Стівен Аєлло, а його асистенткою стала Наталія Слюзар. Рухливіші національні меншини використовують прихильну настанову урядових чинників до етнічних проблем, здобувають політичні впливи, а також виєднують дотації на свої культурні, виховні та харитативні цілі. У деяких штатах Губернатори покликали дорадчі тіла для етнічних справ. Відмічуючи ці відрадні обставини, приходиться з прикрістю ствердити, що і в мину лому і тепер, ми не зуміли їх відповідно використати. В українській громаді і в нашій організації брак людей, що хотіли б постійно працювати у цій діянці. Наші зв’язки із зовнішним світом припадкові, немає в них тяглости, бракує основних інформаційних матеріялів. В майбутньому слід присвятити цій ділянці якнайбільше уваги. Перші два роки нашої каденції українська громада у діяспорі жила під враженням появи дальших вигнанців з України, політичних в’язнів та їхніх родин, що опинилися в західнім світі. Дня 15-го жовтня 1978 p., коли відбувалося перше засідання нововибраної Головної Управи СУА, прийшла вістка, що Надії Світличній вдалося виїхати з УРСР і вона зі синами прибула до Риму. Рішено вислати їй привітальну телеграму від членства СУА. Скоро після цього, 8-го листопада 1978 р. ми зустрічали її на летовищі в Нью Йорку. Герметично закриті кордони СРСР відкрилися ще для кількох осіб, що у 1979 р. прибули на постійний побут до США, а саме: Валентин Мороз і Ґеорґ Вінс, опісля Раїса Мороз зі сином Вален тином і вкінці Ніна Строката і Святослав Караванські. Екзекутива СУА гостила у себе дисидентів. Під час гостин відбувалися виміни думок та інформації про сучасні відносини в Україні і долю репресованих та їхніх родин. Редактор Уляна Любович вітала їх в імени СУА у ’’Нашому Життю”, з деякими нав’язала співпрацю, поміщуючи в журналі їхні статті, поезії і спомини. З ін іц іа т и в и Екзекутиви СУА відбулася дня 26-го листопада 1978 р. зустріч громадян ства з Надією Світличною, генералом Петром Григоренком та Леонідом Плющем, а дня 16-го грудня — лише зі самою Надією Світличною. Дисиденти відвідували українські громади в США, деякі зустрічі відбулися на запро шення Округ і Відділів СУА. 20 www.unwla.org
Page load link
Go to Top