Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Березень-Квітень 2025 3 Наталя Павленко Natalie Pawlenko Квітень приносить довші дні, свіжий цвіт та відчуття оновлення. Але для українців цей час також і важкий. Триває боротьба, страж - дання та невизначеність. Легко відчути зне - силення, засумніватися в тому, чи те, що ми робимо, має значення. Але зараз не час від - ступати. Ми в СУА знаємо, що адвокація — це не спринт, а непохитний шлях. Ми знаємо, що адвокація — це не про швидкі перемоги, а про те, що потрібно з’являтися знову і знову, навіть коли це важко. Кожен заклик до Кон - гресу, кожен збір коштів, кожна подія, яка тримає Україну в центрі уваги, має значення. Культурні та освітні заходи, які ви проводите по всій країні, є нашим унікальним внеском, на який не може претендувати жодна інша українська організація в Америці. І наша ни - зова мережа продовжує зростати, тому що такі жінки, як ви, бачать вплив нашої робо - ти — реальну допомогу тим, хто в ній має по - требу, сильний голос на користь України та спільноту, яка ніколи не здається. Світ може змінюватися, але ми залишаємося стійкими. Ми все ще потрібні Україні, і ми не підведе - мо її. Водночас надія — це не лише очікування кращих часів. Надія полягає в тому, щоб зна - ходити світло навіть у найтемніші моменти. Подивіться на жінок в Україні, які відбудо - вують розбомблені будинки, на волонтерів, які доставляють їжу на передову, на вчите - лів, які продовжують навчати в школах, що знаходяться у підземних сховищах. Вони не чекають, коли знову настане мир — вони створюють його, навіть під час війни. Це те, що повинні також робити і ми самі. Ми продовжуємо рухатися. Ми продовжує - мо говорити. Ми продовжуємо допомагати, чим можемо. Тому що історія України — це не історія поразки. Це історія стійкости. Тож, якщо ви відчуваєте втому, зробіть глибокий вдих, але не зупиняйтеся. Нагадай - мо один одному, чому ми почали цю роботу. Погляньмо на все те добре, чого ми досягли разом за останні три роки... і за останні сто років! Будьмо тією надією, яка не слабшає. Будьмо таким сестринством, де підтримують одна одну, навіть коли нам здається, що ми не можемо зробити ще один крок. Україна підніметься. І ми будемо тут сто - яти разом з нею до дня її перемоги та вста - новлення справедливости. April brings longer days, fresh blooms, and a sense of renewal. But for Ukrainians, this sea - son also comes with heavy hearts. The ongoing struggle, suffering, and uncertainty continue. It’s easy to feel tired, to wonder whether what we do makes a difference. But now is not the time to step back. At the UNWLA, we know that advocacy is not a sprint but a steadfast journey. We know that advocacy isn’t about quick wins — it’s about showing up, again and again, even when it’s hard. Every call to Congress, every fundraiser, every event that keeps Ukraine in the spotlight adds up. The cultural and educational events that you hold across the country are our unique contribution, and something no other Ukraini - an American organization can lay claim to. And our grassroots network continues to grow be - cause women like you see the impact of our work — real help for those in need, a strong voice for Ukraine, and a community that refus - es to give up. The world may move on, but we stay steady. Ukraine still needs us, and we will not fail her. At the same time, hope isn’t just about waiting for better days. It’s about finding light even in dark moments. Look at the women in Ukraine who rebuild bombed-out homes, the volunteers who bring food to the front lines, the teachers who keep schools running in un - derground shelters. They don’t wait for peace to start over — they create it, even in the mid - dle of war. That’s what we must do, too. We keep going. We keep speaking out. We keep helping how - ever we can. Because the story of Ukraine isn’t one of defeat. It’s one of resilience. So, if you’re feeling tired, take a deep breath — but don’t stop. Let’s remind each oth - er why we started this work in the first place. Look at all the good that we have accomplished together in the past three years ... and in the past 100 years! Let’s be the kind of hope that doesn’t give up. Let’s be the kind of sisterhood where members hold each other up when we feel like we cannot take another step. Ukraine will rise. And we’ll be here, standing with her, until the day she is victorious and jus - tice is won. СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ REFLECTIONS FROM THE UNWLA PRESIDENT
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
