Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Липень 2025 35 На одній білосніжній хмаринці, що схо - жа була на солодку зефірку, жила-була кругленька біленька цибулинка на імʼя Перлинка. Вона кожного ранку прокида - лася із першими промінчиками Сонця. Потягнувшись і усміхнувшись новому дню, ловила дощові крапельки, що сипа - лися на землю, умивала своє миле личко і, сповнена радості, вмощувалася зручно на хмарці та спостерігала за тим, що від - бувається на Землі. Ось Даринка порається на грядці разом зі своєю матусею, а Назарчик із татком майструють годівничку для горобчиків. Бабуся Катря сидить під старою грушею та вишиває. Перлинка полюбляла споглядати за цією родиною: усе у них було у дружбі, до ладу. Вона відчувала, що любов і добро панують між ними. І так їй кортіло потра - пити на Землю, аби потоваришувати з діт - ками та стати частинкою їхньої сім’ї. Одного дня, коли хмарки знову сіяли срібні водяні краплі на поля та садки, ци - булинка стрибнула на одну з них та опи - нилася прямісінько на подвірʼї Даринки та Назарчика. — А це зовсім не страшно! — завзято сказала Перлинка. Вона роздивлялася все навкруг тепер вже зблизька. Зачаровувалася неймовір - но гарними трояндами та працьовитими бджілками серед квіток маку, відчувала аромат ромашок, що мали пелюстки такі самі білі, як і її хмаринка. — Яка чудова планета Земля! — вигук - нула з радости цибулинка. Раптом на ґанок вийшла бабуся. Вона саме збиралася полити на грядці помі - дорчики, що гріли свої боки на сонечку. Перлинка захвилювалася та затамува - ла подих. Вона не знала, як приймуть її тут і чи сподобається вона родині. А тим часом бабуня Катря неквапливо набли - жалася до неї. — Ой, а хто це такий маленький завітав до нас? — з цікавістю запитала бабуся. — Вітаю! Мене звати Перлинка, я спус - тилася до вас із хмари, щоб стати друзями. Ілюстрації до казок сформовано з використанням ШІ Про цибулинку Перлинку, яка знайшла друзів — І тобі моє вітання! Гарне бажання маєш! — лагідно мовила господиня у відповідь. Аж тут зʼявилися Назарчик і Даринка, які поверталися додому з веселої прогулянки. — Привіт, бабусю! — вигукнув Назар і помахав рукою. — А з ким це ти розмовляєш? — з цікавістю запитала Дарина. — Знайомтесь, це — Перлинка, вона хоче з нами дру - жити і поселитися поряд. — Яка ти крихітка! Приємно познайомитись! — І мені приємно! — радісно промовила гостя. Так Перлинка залишилася на Землі. І однієї літньої ночі ця маленька цибулинка перетворилася на кущ бі - лих лілей. Їхні ніжні, тендітні пелюстки сріблилися від намистинок роси, а солодкий пʼянкий аромат манив і наповнював повітря. Неможливо було відвести очей від красуні Перлинки! Тож мрія диво-цибулинки здійснилася. Вона перестала бути самотньою, бо знайшла друзів серед квітів і трав. А головне — мала родину, де за нею доглядали і де її любили.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
