Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 OUR LIFE • January-February 2025 Також Леся мала сміливість по-своєму інтер - претувати світовий сюжет про Дон Жуана. До написання драми «Камінний господар» її під - штовхнув пушкінський «Камінний гість». Ось ли - шень до теми спокусника жінок Леся підійшла з позицій освіченої жінки: вона почасти перетво - рила його зі тріумфатора на жертву, спокусивши перспективою влади. Більш того, вона настільки вільно перебудувала дон-жуанівський сюжет, що принагідно створила нову концепцію дон - жуанства початку ХХ століття. І все це відбулося в українській літературі, яка нібито (на думку чималої кількости щирих українофілів) була створена винятково для того, щоб писати про народ і для народу. Щоб на таке наважитися, справді треба мати сміливість мати власну думку. До слова, Дон Жуан – не єдиний приклад світових сюжетів, привнесених Лесею в українську літературу. Можна згадати й троян - ську царівну Кассандру, і тему Риму й християн - ства у драматичній поемі «Руфін і Прісцилла», і, зрештою, драматичну поему «На руїнах» про руїни поневоленого Єрусалиму. Але, окрім драм літературних, були у Лесино - му житті і драми особисті, які не поступалися глибиною світовим сюжетам. Любити не можна покинути Про особисте життя Лесі Українки відомо ури - вками. Переважно завдяки листуванню, а також творчости, яка увібрала у себе всі Лесині зако - ханості й любові. Її перше юнацьке кохання зва - ли Максимом Славинським, і з ним вони разом займалися перекладом. Він був товаришем Ми - хайла, Лесиного брата. Улітку 1886 року Максим приїхав у садибу Косачів до Колодязного, де і познайомився з Лесею. З цього юнацького пал - кого і взаємного кохання, яке (з незрозумілих причин) не скінчилося серйозними стосунками, народилося безліч перекладів з европейських мов, зокрема співавторство у перекладах з Ген - ріха Гейне. Завдяки другому Лесиному коханню у її твор - чості з’явився образ «слова – твердої криці». А фундаментом цієї закоханости знову ж таки ста - ло вивчення іноземних мов. Цього разу фран - цузької й грузинської. Леся навчала французької Нестора Гамбаршвілі, який винаймав кімнату в будинку її родини, а він натомість навчав Лесю грузинської. Саме він привіз їй з Грузії у пода - рунок гострий кинджал як символ боротьби, і саме цей кинджал пізніше надихнув Лесю на рядки про «слово – тверду крицю». Ось тільки одружився Нестор з іншою. І Леся дуже з цього приводу тужила. Ще більше тужила вона за Сергієм Мержин - ським, соціал-демократом із Білорусі, який хворів на сухоти й помер у неї на руках. Вони познайомилися влітку 1897 році в Ялті, і Леся безтямно в нього закохалася. Ця любов не була взаємна: його серце належало іншій жінці. Але саме Леся поїхала його доглядати перед смер - тю, саме на її руках він помер, і саме біля його ліжка вона за одну ніч написала поему «Одер - жима». Заміж Леся вийшла за етнографа і юриста Климента Квітку. На той час їй минуло тридцять шість і вона, звісно, не підозрювала, що жити лишилося всього-на-всього шість років. Це не була палка любов, швидше дружба. Хоча Квіт - ка до останніх днів життя (він пережив Лесю на чотири десятиліття) ревнував її до Мержинсько - го. Саме з голосу Лесі Українки Квітка записав чимало волинських і гадяцьких пісень, які вона вивчила в дитинстві від бабусі й мами і пам’я - тала все життя. Разом вони також записували на фонографічні валики репертуар кобзарів і лірників – і це перші в історії аудіозаписи, які не просто збереглися до наших часів, а навіть пере - ведені в цифру. Утім, Климент Квітка не мав статків. І Леси - ні батьки це розуміли. Так само, як і розуміли, що Леся зможе жити, допоки їй забезпечувати належні умови. Але утримувати заміжню жінку мав чоловік, а не її батьки. Тож батько просто продав записаний на Лесю маєток і віддав по - дружжю гроші. Їх не вистачило надовго. І коли гроші скінчилися (а разом із ними можливість проводити холодні й вогкі пори року у Єгипті, лі - куватися у санаторіях і бувати на курортах), Леся почала здавати хворобі позиції. Поступово, але неухильно. Її не стало 1913 року. Вона пішла з життя у Гру - зії, на грузинському курорті. Але ще в останні тижні життя додиктовувала чоловікові ті пісні, що він їх ще не встиг за нею записати. Насправді Леся Українка не просто прожила яскраве й дивовижне життя, а вона змінила сво - їм життям уявлення про українську літературу й культуру, а також про те, яким може бути життя людини, яка не боїться жити і сміливо йде назу - стріч усьому новому.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
