Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 OUR LIFE • January-February 2025 Також Леся мала сміливість по-своєму інтер - претувати світовий сюжет про Дон Жуана. До написання драми «Камінний господар» її під - штовхнув пушкінський «Камінний гість». Ось ли - шень до теми спокусника жінок Леся підійшла з позицій освіченої жінки: вона почасти перетво - рила його зі тріумфатора на жертву, спокусивши перспективою влади. Більш того, вона настільки вільно перебудувала дон-жуанівський сюжет, що принагідно створила нову концепцію дон - жуанства початку ХХ століття. І все це відбулося в українській літературі, яка нібито (на думку чималої кількости щирих українофілів) була створена винятково для того, щоб писати про народ і для народу. Щоб на таке наважитися, справді треба мати сміливість мати власну думку. До слова, Дон Жуан – не єдиний приклад світових сюжетів, привнесених Лесею в українську літературу. Можна згадати й троян - ську царівну Кассандру, і тему Риму й християн - ства у драматичній поемі «Руфін і Прісцилла», і, зрештою, драматичну поему «На руїнах» про руїни поневоленого Єрусалиму. Але, окрім драм літературних, були у Лесино - му житті і драми особисті, які не поступалися глибиною світовим сюжетам. Любити не можна покинути Про особисте життя Лесі Українки відомо ури - вками. Переважно завдяки листуванню, а також творчости, яка увібрала у себе всі Лесині зако - ханості й любові. Її перше юнацьке кохання зва - ли Максимом Славинським, і з ним вони разом займалися перекладом. Він був товаришем Ми - хайла, Лесиного брата. Улітку 1886 року Максим приїхав у садибу Косачів до Колодязного, де і познайомився з Лесею. З цього юнацького пал - кого і взаємного кохання, яке (з незрозумілих причин) не скінчилося серйозними стосунками, народилося безліч перекладів з европейських мов, зокрема співавторство у перекладах з Ген - ріха Гейне. Завдяки другому Лесиному коханню у її твор - чості з’явився образ «слова – твердої криці». А фундаментом цієї закоханости знову ж таки ста - ло вивчення іноземних мов. Цього разу фран - цузької й грузинської. Леся навчала французької Нестора Гамбаршвілі, який винаймав кімнату в будинку її родини, а він натомість навчав Лесю грузинської. Саме він привіз їй з Грузії у пода - рунок гострий кинджал як символ боротьби, і саме цей кинджал пізніше надихнув Лесю на рядки про «слово – тверду крицю». Ось тільки одружився Нестор з іншою. І Леся дуже з цього приводу тужила. Ще більше тужила вона за Сергієм Мержин - ським, соціал-демократом із Білорусі, який хворів на сухоти й помер у неї на руках. Вони познайомилися влітку 1897 році в Ялті, і Леся безтямно в нього закохалася. Ця любов не була взаємна: його серце належало іншій жінці. Але саме Леся поїхала його доглядати перед смер - тю, саме на її руках він помер, і саме біля його ліжка вона за одну ніч написала поему «Одер - жима». Заміж Леся вийшла за етнографа і юриста Климента Квітку. На той час їй минуло тридцять шість і вона, звісно, не підозрювала, що жити лишилося всього-на-всього шість років. Це не була палка любов, швидше дружба. Хоча Квіт - ка до останніх днів життя (він пережив Лесю на чотири десятиліття) ревнував її до Мержинсько - го. Саме з голосу Лесі Українки Квітка записав чимало волинських і гадяцьких пісень, які вона вивчила в дитинстві від бабусі й мами і пам’я - тала все життя. Разом вони також записували на фонографічні валики репертуар кобзарів і лірників – і це перші в історії аудіозаписи, які не просто збереглися до наших часів, а навіть пере - ведені в цифру. Утім, Климент Квітка не мав статків. І Леси - ні батьки це розуміли. Так само, як і розуміли, що Леся зможе жити, допоки їй забезпечувати належні умови. Але утримувати заміжню жінку мав чоловік, а не її батьки. Тож батько просто продав записаний на Лесю маєток і віддав по - дружжю гроші. Їх не вистачило надовго. І коли гроші скінчилися (а разом із ними можливість проводити холодні й вогкі пори року у Єгипті, лі - куватися у санаторіях і бувати на курортах), Леся почала здавати хворобі позиції. Поступово, але неухильно. Її не стало 1913 року. Вона пішла з життя у Гру - зії, на грузинському курорті. Але ще в останні тижні життя додиктовувала чоловікові ті пісні, що він їх ще не встиг за нею записати. Насправді Леся Українка не просто прожила яскраве й дивовижне життя, а вона змінила сво - їм життям уявлення про українську літературу й культуру, а також про те, яким може бути життя людини, яка не боїться жити і сміливо йде назу - стріч усьому новому.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
