Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2025 23 йшла з болем рука об руку все життя. Як зізнава - лася вже доросла Леся в одному з листів матері, що довго тій нічого не писала, бо «так погано жилося в той час, що й описувати було б сумно, а брехати було б сором». Батьки і рідні тамували Лесин фізичний біль своєю безмежною до неї любов’ю, а ще – мож - ливістю здобувати нові знання. Леся жила на - сиченим і яскравим життям. Мала доступ до книжок, цікавих людей, подорожей, життєвих відкриттів. Вбирала в себе новий досвід і світ. Щоб на його основі формувати власну думку про все на світі. Мати сміливість мати власну думку Олена Пчілка свого часу так боялася, що гім - назія зіпсує їй дітей, що організувала їм домаш - ню освіту. Домашнє навчання в родині Косачів передбачало не лише початки грамоти, мате - матики, природничих наук і мистецтво. Косачів змалку вчили того, що ми зараз називаємо кри - тичним мисленням. Леся з дитинства навчилася не просто форму - вати власну думку. Вона мала також сміливість її висловлювати. А якщо треба, то аргументо - вано доводити й сприймати контраргументи. «Напевне я буду рада змінити своє недовір’я на симпатію, але се не робиться навмисне», — пи - сала Леся в одному з листів. І пояснювала, що для того, щоб змінити погляди на ту чи іншу річ, їй потрібно переконатися, що підстави для того існують. Вона не лише голосно й відверто висловлю - валася про інших сама (наприклад, не прихову - вала своєї нелюбові до текстів як Льва Толстого, так й Івана Нечуя-Левицького), але й відкрито виступала за критику. У листі до публіциста й критики Осипа Маковея, який перед тим з влас - ної ініціативи надіслав їй рецензію на її збірку «На крилах пісень», вона пише: «взагалі-то я рада, що мої вірші викликали критичну розмо - ву... [...] ...критика може більш потрібна для чи - таючих людей, ніж для самих писателів. Нашій літературі багато чого бракує, але найбільше бракує доброї і талановитої критики». Ну, а те, чого бракує, те треба й надолужувати. Окрім критики й критичного мислення, україн - ській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття ще й бракувало світового контексту. Література разом з письменниками «варилася у своєму соку» й оберталася навколо сто разів усіма опи - саних і переказаних сюжетів з життя народного. І ось тут Лесі стали в пригоді знання іноземних мов, навичка критично мислити, уміння дослу - хатися до критики, сміливість мати власну дум - ку й не боятися її втілювати. Усі пам’ятають зі школи, що Леся написала не - ймовірно поетичну (і не таку просту, як здається на перший погляд) «Лісову пісню», але мало хто знає, що вона також написала першу в україн - ській літературі психологічну драму «Блакитна троянда». І сіль цієї драми не стільки в тому, що її герої намагаються збагнути суть життя (для чого люди мусять жити?) і зрозуміти, що таке «нормальне» і чим воно від «ненормального» різниться, а в тому, що Леся мала сміливість відійти від усталених на той час в українській драматургії канонів. Вона створила драму про інтелігенцію в часи, коли улюбленою і єдино можливою темою українського письменства був «народ» і лише «народне» світобачення, смаки і вподобання. Вона мала сміливість ска - зати вголос, що інтелігенція не лише може мати інші смаки, потреби й запити, але ще й потребує інших літературних творів та інших тем. Це була така собі літературна міні-революція. Українські письменники, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському. Фото 1903 р. Передній ряд (зліва направо): Михайло Ко - цюбинський, Леся Українка, Гнат Хоткевич; задній ряд: Василь Стефаник, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Володимир Самійленко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
