Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 OUR LIFE • January-February 2025 Драма Лесі, яка змінила українську культуру Аліна Акуленко , кандидатка філологічних наук, Київ Народитися в родині Косачів Лесі пощастило з родиною, так само, як роди - ні пощастило з Лесею. Родина Косачів була, як на ті часі, зразковою. Петро Антонович, юрист, статський радник, взяв за дружину сестру сво - го доброго приятеля Михайла Драгоманова — Ольгу, випускницю київського «Зразкового пансіону шляхетних дівиць». У них народилося двоє синів і чотири дочки. Усі вони були народжені з любові, виросли в любові і були навчені по-справжньому любити. Не лише життя, творчість, але й Україну. Точні - ше, спочатку Україну, а потім — життя і твор - чість. Інакше й бути не могло, бо в Ольги (яка по заміжжі стала Косач, а в літературних колах була знана як Олена Пчілка) щодо українскости був неабиякий пунктик. Так само, як і щодо всіх її ді - тей: щоб виросли вони українцями. Ольга Косач з завданням, яке сама собі придумала й сама на себе поклала, впоралася зразково. Тим паче, чоловік (який, до речі, був російськомовним) щедро фінансував усі її проєкти. А особливо ті з них, що стосувалися Лесі. Леся була другою дитиною, найстаршою доч - кою і на неї покладалися неабиякі надії, зокре - ма як на піаністку. Певно, вона б нею і стала, бо справді мала до того неабиякий хист, якби доля не зіграла з Лесею злий жарт під назвою тубер - кульоз кісток. Звідки саме він взявся у Лесі, нині можна лише здогадуватися. За спогадами мо - лодшої сестри, все почалося, коли Леся намочи - ла ноги і застудилася, коли ходила дивитися, як святять воду на Водохреща. І, якщо це справді так, то Ольга Косач мала зненавидіти той день, бо фактично він ставив Лесю на костурі і ставив хрест на її майбутньому як піаністки і (що най - більше лякало Ольгу Косач) майбутньому Лесі взагалі. Усе життя Косачі лікували Лесю. На щастя, у них були на те кошти. А в Лесі було на те терпін - ня. Її кістки потребували тепла і сонця – теплих країн, нехолодного клімату, морського повітря. Фізично Лесі боліло все життя. Від тої першої операції на руці, яку пережила ще малою. Вона Косачі з дітьми Вона народилась 154 роки тому, і попри те, що все життя боролась з важкою хворобою, зробила неймовірно багато для української культури, вивівши її на світовий рівень. В історії української культури загалом і літератури зокрема Леся Українка нібито і стоїть в загальному письменницькому ряді разом з усіма, але водночас якось окремо. Ця її окремішність не дуже впадає в око, допоки не починаєш ретельніше придивлятися й вчитуватися. Тим паче, що розглядати й читати є що: окрім власне літературних творів і значної (як для кінця ХІХ – початку ХХ століття) кількості фотографій, збереглися ще й Лесині листи. А листу- ватися вона любила, й охоче листувалися практично з усіма своїми родичами й знайомими. Якщо врахувати, що до кола цих дописувачів належала практично вся тогочасна національно свідома українська інтелігенція, то з листування нескладно зрозуміти, чим жила й переймалася того - часна інтелектуальна еліта, і як і чому Лариса Косач відбулася саме як Леся Українка.
Page load link
Go to Top