Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 OUR LIFE • January-February 2025 Драма Лесі, яка змінила українську культуру Аліна Акуленко , кандидатка філологічних наук, Київ Народитися в родині Косачів Лесі пощастило з родиною, так само, як роди - ні пощастило з Лесею. Родина Косачів була, як на ті часі, зразковою. Петро Антонович, юрист, статський радник, взяв за дружину сестру сво - го доброго приятеля Михайла Драгоманова — Ольгу, випускницю київського «Зразкового пансіону шляхетних дівиць». У них народилося двоє синів і чотири дочки. Усі вони були народжені з любові, виросли в любові і були навчені по-справжньому любити. Не лише життя, творчість, але й Україну. Точні - ше, спочатку Україну, а потім — життя і твор - чість. Інакше й бути не могло, бо в Ольги (яка по заміжжі стала Косач, а в літературних колах була знана як Олена Пчілка) щодо українскости був неабиякий пунктик. Так само, як і щодо всіх її ді - тей: щоб виросли вони українцями. Ольга Косач з завданням, яке сама собі придумала й сама на себе поклала, впоралася зразково. Тим паче, чоловік (який, до речі, був російськомовним) щедро фінансував усі її проєкти. А особливо ті з них, що стосувалися Лесі. Леся була другою дитиною, найстаршою доч - кою і на неї покладалися неабиякі надії, зокре - ма як на піаністку. Певно, вона б нею і стала, бо справді мала до того неабиякий хист, якби доля не зіграла з Лесею злий жарт під назвою тубер - кульоз кісток. Звідки саме він взявся у Лесі, нині можна лише здогадуватися. За спогадами мо - лодшої сестри, все почалося, коли Леся намочи - ла ноги і застудилася, коли ходила дивитися, як святять воду на Водохреща. І, якщо це справді так, то Ольга Косач мала зненавидіти той день, бо фактично він ставив Лесю на костурі і ставив хрест на її майбутньому як піаністки і (що най - більше лякало Ольгу Косач) майбутньому Лесі взагалі. Усе життя Косачі лікували Лесю. На щастя, у них були на те кошти. А в Лесі було на те терпін - ня. Її кістки потребували тепла і сонця – теплих країн, нехолодного клімату, морського повітря. Фізично Лесі боліло все життя. Від тої першої операції на руці, яку пережила ще малою. Вона Косачі з дітьми Вона народилась 154 роки тому, і попри те, що все життя боролась з важкою хворобою, зробила неймовірно багато для української культури, вивівши її на світовий рівень. В історії української культури загалом і літератури зокрема Леся Українка нібито і стоїть в загальному письменницькому ряді разом з усіма, але водночас якось окремо. Ця її окремішність не дуже впадає в око, допоки не починаєш ретельніше придивлятися й вчитуватися. Тим паче, що розглядати й читати є що: окрім власне літературних творів і значної (як для кінця ХІХ – початку ХХ століття) кількості фотографій, збереглися ще й Лесині листи. А листу- ватися вона любила, й охоче листувалися практично з усіма своїми родичами й знайомими. Якщо врахувати, що до кола цих дописувачів належала практично вся тогочасна національно свідома українська інтелігенція, то з листування нескладно зрозуміти, чим жила й переймалася того - часна інтелектуальна еліта, і як і чому Лариса Косач відбулася саме як Леся Українка.
Page load link
Go to Top