Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Серпень 2025 7 життя... Також автор зауважує: «Можна втратити все, дорогий народе, але мати всього ніхто не спроможний...» (146 с.) А один з чотирьох студентів, вже старший пан, закін- чує твір словами: «І хто про них напише?». Ще одна книжка — «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Оль - га — велика грішниця, яка стала святою» Володимира Яворівського. У ній описана історія малої дівчинки полянки Прекраси з Чорнобиля, яка стала владною та безкомпроміс - ною княгинею. Життя поганки завершується помстою і від Перуна, Дажбога, Стрибога вона повільними кроками при - ходить до єдиного Бога та до християнства. «Моя помста древлянам – це святий обов’язок жони, ве - ління предків. І не простять мені ані князь мій Івор, ані наші з вами пращурі, якщо віддам я престол Аскольда, Діра, Ві- щого Олега в чужі руки» (143 с.) Поступове усвідомлення героїнею християнства завершу - ється хрещенням у Царгороді. Автор пише: «Щастя, це коли ти дякуєш долі набагато частіше, як щось просиш у неї. Ти дякувала долі, що прийшла в цей світ у Чорнобилі, на великій ріці Прип’ять, що в тебе є тато і мама, дякува- ла, коли закохалася в Івора, згодом дякувала їй, що стала жоною князя, зрештою, народила Святослава-престоло- наступника.» І підсумовує: «І все, Прекрасо! Решту життя ти весь час щось просила в Долі і у поганських богів. У Марії, Божої Матері, у святого Миколая Чудотворця, в Іллі, Перу- на, Дажбога, Мокоші, Полель» (229 с.) В Царгороді Ольга після охрещення «...сіла на стілець. За - плющила очі від несподіваного відчуття щастя. Згадала, що тепер у неї є свій Ангел-охоронець. Тихенько покликала його на першу їхню трапезу». І почула у відповідь: «Я буду поруч. Я тепер буду поруч завжди. А сьогодні прийде до тебе ВІН». «Хто прийде, — злякано сіпнулася княгиня. — Хто?». «Той, до кого прийшла сьогодні ти. Назавжди прийшла...» (342 с.) Третя книжка Артема Чех а «Точка нуль» інтригує своєю дивною назвою. Збірка есеїв, пояснює автор. Це короткі роз - думи молодого воїна на фронті. Його перекинули на нову по - зицію і знов на «точку нуль». Новий початок з нового місця. Хто зна, що може бути за годину, за ніч, завтра? Бій, спокій і відпочинок, втрата товариша, що стояв коло тебе? Наступ? Тиша зрадлива чи справжня? Думки в автора кружляють метеликами і змушують читача задуматися про зміст і мету життя, про смерть і час. Багато запитань без відповідей... Дай Боже, щоб молодий автор скоро і щасливо повернувся додому і дарував нам нові свої роздуми. Знайома мені каже: «А я не читаю авторів з України, вони нецікаві». Цікавлюся чому, запитаю, що читала і чому має таку думку. Відповіді на моє запитання я не дістала, тільки здивований погляд... Подивляю творців слова, які на перекір війні мають силу і бажання продовжувати творити під бомбами, в окопах... Подивляю видавництва та дру - карні, які наперекір війні видають нові праці знаних і нових майстрів слова. Кілька друкарень вже північ - ний сусід збомбардував!... А нові книжки, нове слово на папері вихо - дить у світ! Щасти їм, Боже!
Page load link
Go to Top