Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— Тоді мій наплічник буде супернаплічни - ком! — засміялася Уляна. — Знаєш, мені цікава думка прийшла! — заохо - тився Вадим. — Можливо, якщо наші речі подру - жаться ще до школи, то їм буде не так страшно? — Чудова ідея! Зробімо їх друзями! — погоди - лася дівчинка. Тож діти захотіли, аби наплічник і пенал подру - жилися — разом вони будуть сміливішими. Вони катали їх на гойдалках, показували їм пісочницю та навіть познайомили з м’ячем на спортивному майданчику. Вадим також приніс з дому і свого наплічни - ка, заповненого шкільним приладдям. Уляна допомогла йому те приладдя гарно поскладати. Суперпенал діти примостили в окремо виділе - ну спеціальну кишеньку та заповнили його всім необхідним для школи. А Вадим допоміг Уляні скласти зошити з букварем і вподобав її пенал із зображенням вишивки. Діти весело гралися зі своїми майбутніми «шкільними друзями» і школа все більше ставала бажаною пригодою в їхньому житті. — Мені здається, наплічнику подобається! — ра - дісно сказала Уляна, адже він легенько погойду - вався на її плечах, коли вона спускалася з гірки. — А мій пенал уже не боїться загубитися! — підморгнув Вадим. — Думаю, ні! — сміялася дівчинка. Невдовзі дітей покликали батьки на вечерю і вони, щасливі, побігли додому та домовилися Хрестівка від автора «ЧИ ТИ УВАЖНО ЧИТАВ КАЗКУ?» зустрітися на наступний день, поки ще школа не почалася. Увечері Уляна поклала наплічник на стілець і серйозно з ним поговорила. — Що ж, ти готовий до школи? Я знаю: буде трохи страшно. Але ми з тобою разом. І Вадим із пеналом теж підуть до школи. Тому, як каже мама, якщо ти не сам — усе буде добре. Наступного ранку наплічник ніби став ще яскравішим. Уляна вже не хвилювалася, що йому страшно, як і не боялася сама. Разом з Вадимом вони щодня готували наплічник і пенал до шко - ли: складали в них олівці та зошити з підручника - ми, гралися в учнів. Якось Вадим задумливо подивився на свій пе - нал і сказав: — Знаєш, мабуть, не тільки пенал боявся. Я та - кож хвилююся: а що як я забуду, як писати букву «М» або «К»? Уляна турботливо подивилася на нього. — Не переймайся, я тобі допоможу. Але ти мені пообіцяй, якщо я забуду, як писати цифру «5» або «7», то ти підкажеш. Також, якщо мій наплічник буде дуже важкий, допоможеш його донести. Бо ми ж друзі і команда! Двоє майбутніх школярів зрозуміли, що іноді навіть іграшки чи інші речі можуть допомогти впоратися зі страхами, якщо поділитися з ними своїми переживаннями. І коли ти не один — будь-які серйозні зміни у житті тільки дають шанс для нових пригод і можливостей. По горизонталі 4. Головний герой казки, якого дівчинка взяла на дитячий майданчик. 8. Яку цифру боялась за - бути писати Уляна? 9. Вона допомогла дітям перемогти страх перед школою і є важливою у житті. 10. Де найчастіше зобра - жають візерунок, що при - крашав пенал Уляни? По вертикалі 1. Ім’я дівчинки, яка боя - лася йти у перший клас. 2. Його зображення при - крашало пенал Вадима. 3. Перша книга україн - ських дітей у школі. 5. У ньому пишуть у школі. 6. Емоція, яку діти відчу - вали перед школою і яку побороли. 7. Хто порадив Уляні розповісти наплічнику про школу? Відповіді: 1. Уляна. 2. Супермен. 3. Буквар. 4. Наплічник. 5. Зошит. 6. Страх. 7. Мама. 8. Сім. 9. Дружба. 10. Вишиванка. 10 5 8 4 2 6 1 9 3 7 НАШЕ ЖИТТЯ • Серпень 2025 37
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
