Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Уляна сиділа на підлозі у своїй кімнаті і допитли - во дивилася на новенький шкільний наплічник. Він був жовто-блакитний, з маленьким зайцем на кишеньці та пахнув ще зовсім новим шкіль - ним приладдям. Дівчинка легенько притиснула обновку до себе і прошепотіла: «Привіт, друже. Ти готовий до школи?». Наплічник, звісно, нічого не відповів, але Уляні здалося, що він трохи сіпнувся, ніби вагаючись. Та що там наплічник, дівчинка сама неймовірно хвилювалася та боялася неминучих змін у її жит - ті — вона іде у перший клас. — Мамо! — голосно покликала дівчинка. Мама зазирнула до кімнати, витираючи руки рушником, і принесла в кімнату аромат кориці. Перший клас для шкільного наплічника — Що сталося, донечко? — А якщо цей наплічник не захоче йти до шко - ли? — серйозно спитала Уляна, погладжуючи зайця на кишеньці. Мама лагідно всміхнулася й присіла поруч. — Чому ж це? — Бо він такий... крихітний, — дівчинка потер - ла кишеньку портфелика. — А школа така вели - ка... Він може злякатися. — А може, портфелик просто хвилюється, як і ти? — обняла мама доньку. — Спробуй розпо - вісти йому про школу, підтримати. Школа — це серйозний крок до змін, але ви з наплічником будете там не одні. Як завжди, вона мала рацію. Тож Уляні захо - тілося довести, що вона сильна та розсудлива. — Не бійся, маленький. Я теж хвилююсь. Але ми з тобою разом, і це головне, — звернулася дівчинка до наплічника. — Молодець, — тихо сказала мама та залиши - ла дівчинку наодинці з думками. А та вирішила показати наплічнику двір та підготувати його до нових пригод. Вона обережно начепила напліч - ник на плечі та попрямувала на дитячий май - данчик у дворі, який донедавна був її основним місцем дорослішання, якщо не брати до уваги дитячий садок. Біля гойдалок її вже чекав сусід Вадим, який тримав у руках свій новенький пе - нал із зображенням Супермена, і також готував - ся до першого класу. — Привіт! — вигукнув хлопчик. — Дивись, що в мене є! Він може ховати всі олівці, як супергерой. — А мій наплічник боїться школи, — зітхнула Уляна, опускаючи очі до долу. Вадим присів поруч і уважно подивився на на - плічник. — Ха! Мій пенал теж боїться! Каже, що загу - биться між книгами та зошитами, або просто впаде під парту, бо нікого не знає в тій школі. — Справді? — здивувалася Уляна. — Я дума - ла, що тільки мій наплічник такий наляканий. — А знаєш що? Я вчора розповів своєму пе - налу історію про супергероїв, — продовжив Ва - дим. — Мовляв, він буде суперпеналом у класі. Здається, йому сподобалось. Марія Щур , дочка легендарного Янка Деревляного, яка полюбляє малювати котиків і писати казки 36 OUR LIFE • August 2025 Малюнок Марії Щур
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
