Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 OUR LIFE • May 2024 Діалог з минулим «Наш ювілейний дарунок» Коли впорядковувала архів нашого часопи - су, натрапила на рукопис Лідії Бурачинської «Двадцять літ “Нашого життя”. Нарис історії». Відповідну статтю у журналах за 1960-ті роки я не знайшла. Тому лише зауважу, що в нарисі досить детально описано етапи становлення та зміни, яких зазнав наш часопис упродовж пер- ших двадцяти років існування. Серед іншого у статті згадується про допис, надрукований в «НЖ» за квітень 1964 р., що поданий як фейле- тон. У ньому йдеться про веселий епізод, який передував започаткуванню журналу. Один з підприємців Ню Йорку (який згадується як В. П. і, ймовірно, був Василем Пуйдою, якого ми згадували серед перших жертводавців журна- лу) запропонував управі СУА пожертву у $1000 на видання часопису за умови, що він матиме вплив на його вміст. Попри те, що така пожер- тва була суттєвою, управа від пропозиції відмо- вилася. Як написала Л. Бурачинська, така пози - ція управи «підприємцеві заімпонувала... і він пожертвою у $100 заохотив Головну Управу до видання». Справді, такий епізод з історії часо- пису — не надто «поважна» подія серед тих, які СУА пережив на своєму шляху. І жест В. П. був лише одним з останніх поштовхів до започат - кування часопису. Але є обставина, за яку наш журнал по-особливому має завдячувати саме В. П., який, приймаючи відмову управи дати йому право на формування вмісту друковано- го видання, сказав: «Пишіть про ваше життя». І йому відповіли: «Справді, це буде наше життя». Тож від тієї розмови і пішла назва часопису. А якщо в когось з наших читачів виникло бажання дізнатися більше про те, якими ще думками по- З архіву «Нашого життя», 1960 -ті роки 80 років тому наші попередники та засновники Союзу Укра- їнок Америки прийняли далекоглядне і принципово важливе рішення: започаткувати часопис «Наше життя». Завдання і мета його з роками зазнавала певних змін. Однак упродовж усього існування пріоритетно на його шпальтах друкують дописи про діяльність наших невтомних союзянок, знаходять місце для вістей з рідної України та розповідають про її під- тримку, розміщують матеріали про українську культуру й традиції. У ювілейний рік у кожному нашому випуску знайдете корот - кий опис однієї або кількох статей про те, чим і як жили наші союзянки упродовж одного з десятиліть нашого існування. Цей допис з такої серії базується на статті «Наш ювілейний дарунок» Осипи Грабовенської, що надрукована у нашому ча- сописі у січні 1964 року. Лариса Тополя , україномовний редактор ділилася Л. Бурачинська у рік 20-ліття «НЖ» — охоче надішлю зацифровану копією статті. Не полишаючи тему, що стосується історії «НЖ», зосереджуся на думках, які висловила у ювілейний 20-й рік Осипа Грабовенська, на той час пресова референтка Головної Управи СУА. Авторка розповідала, як «СУА різними шляхами у різних ділянках своєї праці» реалізовував одну з головних цілей — «виховати і на чужині пов- новартну українку, свідому свого призначення, ідейну й діяльну, яка рівночасно була б обізнана із модерними життєвими течіями», а також про «велике значення “Нашого Життя” не тільки як приємного й цікавого до читання журналу, але... як важливого організаційно-виховного засобу, що служить, допомагає і ширить ідеї СУА». Відтак — про збільшення обсягу журналу спочатку до 32 сторінок, а потім і до 40. Звичайно, такі зміни по- тягли за собою збільшення вартості журналу. Аби знайти додаткові кошти на його друк, «Екзекутива СУА постановила провести кампанію приєднання нових передплатниць», що проходила під гаслом «кожна з нас придбає одну передплатницю». Со- юзянки активно відгукнулися на заклик. Тому у кожному випуску «НЖ» упродовж 1964 року були короткі повідомлення з радісними звітами від від- ділів про те, що «число наших читачок зросло!». А чи не може бути прикладом до нашого 80-літ - тя звернення наших посестер з минулого: «Об- даруймо “Наше Життя” новою передплатницею, і це буде найкращий дар не тільки для журналу, але насамперед для всіх нас, цілого Союзу Укра- їнок Америки»!? Бо як тоді, так і тепер, «доля і майбутнє журналу — в руках наших читачок. І наша постава до важливого завдання розбудови журналу покаже, чи ми справді зрілі».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
