Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українська кераміка Одного дня, після сніданку, Оленка взяла Та - раса надвір так, щоб мама не чула, і сказала: — Тарасе, чи ти знаєш, що за два тижні Свя - то Матері? Не можна забувати за маму, вона така добра до нас. — О, як це гарно, Оленко, що ти пам’ятаєш про цей великий день, — сказав Тарас. — Треба гарно відсвяткувати мамин день. Передусім, я думаю, що треба купити гарний подарунок. Чи ти вже надумала, який подарунок дати мамі? — Ні, я ще над цим не думала, — сказала Оленка. — Підемо разом до крамниці народ - ного мистецтва — там щось виберемо. Ти зна - єш, наша мама любить різні глечики, вази, та - рілочки та інші розмальовані речі. — Дуже добре, Оленко! — сказав Тарас. — Ходімо зараз же. — Добре, Тарасе. Я візьму мої гроші, а ти візьми свої, — згодилася Оленка. Незабаром зайшли вони до крамниці. — Добрий день, пані! — Добрий день, діти, — відповіла жінка. — Чим я можу вам допомогти? — Ми хочемо оглянути деякі речі у вашій крамниці, — сказали діти. — Незабаром буде день матері. — Дивись, Оленко! Глянь на цю вазочку, — сказав Тарас, показуючи пальцем на одну вазу. — Чи не думаєш ти, що вона сподобаєть - ся мамі? — Ні, Тарасе, — відповіла Оленка. — Хоч ця ваза й гарна, я думаю, що мамі більше сподо - бається он та вазочка, розмальована по-укра - їнському. — Їх тут так багато, — сказав Тарас. — Краще ти вибирай. — Ось ця, що так усміхається до нас весели - ми кольорами. Бачиш? — і Оленка показала на глечик. — Це український глечик. Він відріз - няється від інших. Оповідання Ольги Монастирської 36 OUR LIFE • May 2024 — Як відрізняється? — спитав Тарас. — Поглянь на цей малюнок, — пояснювала Оленка. — На білому дзбаночку розмальовані жовті квіти, зелені листочки, а все обведене коричневим кольором. Поглянь сюди — на гілці півничок. Який же він чепурненький, ще із червоним гребінчиком на голові! — І мені подобається такий чепурненький півничок, — засміявся Тарас. — Чи не думаєш ти, Тарасе, що мамі сподо - бається цей глечик? — спитала Оленка. — Я не знаю, Оленко, — відповів Тарас. — Із чого цей глечик зроблений? — Він зроблений із глини. Глина — як пласти - сина, можна виробляти з неї різні форми: гле - чики, мисочки, вази, звірята, — сказала Олен - ка. — Коли глина висохне, їі випалюють у печі, пізнІше малюють на ній і ще раз випалюють. Тоді вже можна готову річ уживати. У такий rлечик наша мама напевно поставить квіти. — Але подивімося ще на інші речі, — сказав Тарас. — Ось на цей глечик. — Це гуцульський, бо на ньому гуцульський узір. Такі взори люблять люди, що живуть у Карпатах в Украіні. Тих людей називають гуцулами, — розказувала Оленка. — Гуцули не тільки гарно малюють кераміку, але також дуже гарно вишивають. — Чи всі, що роблять кераміку в Украіні, ма - люють такі взори? — запитав Тарас. — Ні, не всі. Подивися сюди, на цю вазу. Ко - льори на ній інші, — сказала Оленка й показала Тарасові іншу вазу. — Тут уже не бІлий колір, а чорний і коричневий. На ньому лінії, що йдуть у всі боки. Ті лінії створюють узір. Такі взори ко - лись малювали на мисочках та глечиках. — А тут ще інший узір, і кольори інші на цьо - му глечику. Звідки він? — знову запитав Тарас. — Цей глечик і ця мисочка мають на собі дуже цікаві взори, — відповіла Оленка. —
Page load link
Go to Top