Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українська кераміка Одного дня, після сніданку, Оленка взяла Та - раса надвір так, щоб мама не чула, і сказала: — Тарасе, чи ти знаєш, що за два тижні Свя - то Матері? Не можна забувати за маму, вона така добра до нас. — О, як це гарно, Оленко, що ти пам’ятаєш про цей великий день, — сказав Тарас. — Треба гарно відсвяткувати мамин день. Передусім, я думаю, що треба купити гарний подарунок. Чи ти вже надумала, який подарунок дати мамі? — Ні, я ще над цим не думала, — сказала Оленка. — Підемо разом до крамниці народ - ного мистецтва — там щось виберемо. Ти зна - єш, наша мама любить різні глечики, вази, та - рілочки та інші розмальовані речі. — Дуже добре, Оленко! — сказав Тарас. — Ходімо зараз же. — Добре, Тарасе. Я візьму мої гроші, а ти візьми свої, — згодилася Оленка. Незабаром зайшли вони до крамниці. — Добрий день, пані! — Добрий день, діти, — відповіла жінка. — Чим я можу вам допомогти? — Ми хочемо оглянути деякі речі у вашій крамниці, — сказали діти. — Незабаром буде день матері. — Дивись, Оленко! Глянь на цю вазочку, — сказав Тарас, показуючи пальцем на одну вазу. — Чи не думаєш ти, що вона сподобаєть - ся мамі? — Ні, Тарасе, — відповіла Оленка. — Хоч ця ваза й гарна, я думаю, що мамі більше сподо - бається он та вазочка, розмальована по-укра - їнському. — Їх тут так багато, — сказав Тарас. — Краще ти вибирай. — Ось ця, що так усміхається до нас весели - ми кольорами. Бачиш? — і Оленка показала на глечик. — Це український глечик. Він відріз - няється від інших. Оповідання Ольги Монастирської 36 OUR LIFE • May 2024 — Як відрізняється? — спитав Тарас. — Поглянь на цей малюнок, — пояснювала Оленка. — На білому дзбаночку розмальовані жовті квіти, зелені листочки, а все обведене коричневим кольором. Поглянь сюди — на гілці півничок. Який же він чепурненький, ще із червоним гребінчиком на голові! — І мені подобається такий чепурненький півничок, — засміявся Тарас. — Чи не думаєш ти, Тарасе, що мамі сподо - бається цей глечик? — спитала Оленка. — Я не знаю, Оленко, — відповів Тарас. — Із чого цей глечик зроблений? — Він зроблений із глини. Глина — як пласти - сина, можна виробляти з неї різні форми: гле - чики, мисочки, вази, звірята, — сказала Олен - ка. — Коли глина висохне, їі випалюють у печі, пізнІше малюють на ній і ще раз випалюють. Тоді вже можна готову річ уживати. У такий rлечик наша мама напевно поставить квіти. — Але подивімося ще на інші речі, — сказав Тарас. — Ось на цей глечик. — Це гуцульський, бо на ньому гуцульський узір. Такі взори люблять люди, що живуть у Карпатах в Украіні. Тих людей називають гуцулами, — розказувала Оленка. — Гуцули не тільки гарно малюють кераміку, але також дуже гарно вишивають. — Чи всі, що роблять кераміку в Украіні, ма - люють такі взори? — запитав Тарас. — Ні, не всі. Подивися сюди, на цю вазу. Ко - льори на ній інші, — сказала Оленка й показала Тарасові іншу вазу. — Тут уже не бІлий колір, а чорний і коричневий. На ньому лінії, що йдуть у всі боки. Ті лінії створюють узір. Такі взори ко - лись малювали на мисочках та глечиках. — А тут ще інший узір, і кольори інші на цьо - му глечику. Звідки він? — знову запитав Тарас. — Цей глечик і ця мисочка мають на собі дуже цікаві взори, — відповіла Оленка. —
Page load link
Go to Top