Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Травень 2024 25 вала такі листівочки і надіслала Світлані, вона їх потім роздавала на екскурсіях». Можливо, це захоплення визначило професію Олени — графічний дизайн, а листівки вона створює у вільний час. Силует «Азовсталі» у червоних тонах, під ним — портрет-образ незламного воїна з тих, які майже два місяці боронили цей за- вод і, протистоячи надто нерівним силам російських загарбників, стікали кров’ю... Ще одна картина війни — дівчина у вишиванці з накинутою на плечі військовою курткою, це захисниця Юлія Микитенко. Так відобразила- ся нинішня війна у творчості Оксани Федько. Ось серія замальовок хат, різних за архі - тектурою, розміром і характером. Кожна хат - ка — цілий особливий світ. Так Євгенія Злотар відобразила і тугу за рідною домівкою у Хар- кові, і захоплення розмаїттям культур. Мист - киня деякий час жила у Шотландії, тепер мешкає у Сан-Госе. «Я шукала відповіді на за- питання: ”Чим є для мене дім?” Я не належу лише українській культурі, я належу багатьом культурам». Проте у побуті Євгенія позначає свою належність до українського коріння: «у вбранні, біжутерії, кухні – борщ є борщ!» — напівжартома каже Євгенія. Рідна домівка притягує до себе також Нору Мейсон. На виставці вона була єдиною пред- ставницею старшої генерації українських емі - ґрантів та союзянок: покинула рідний Львів з мамою у 1943 р., коли їй було лише два роч- ки. Її чорно-білі світлини дому у Львові, де вона провела свої перші два роки, зроблені через кілька десятиліть після переїзду, ніби повертають глядача до минулого світу, до найсвятішого місця на Землі, де були здійс- нені перші кроки... За кожним експонатом — особиста історія. Але увагу привертає тубус від артилерійської зброї, який крутиться, немов глобус. Він роз - писаний у стилі Петриківки: яскраві маки, со- няхи, волошки та напис: «Свобода має ціну». «Цей тубус “воював” на фронті у перші місяці повномасштабного вторгнення, — розпові - дає Любов Спіцина, яка представляє твор - чість малярки Марії Маляренко (ким же їй ще бути з таким прізвищем!), бо Марія живе у Лос-Анджелесі та не змогла приїхати на ви - ставку. — Цей витвір уособлює здібність укра- їнців перетворювати те, що вбиває, на те, що надихає; здатність ставитися з любов’ю до будь-якої ситуації». Тубус з великими труд- нощами потрапив до Марини з фронту через Марія Владимирова (праворуч) і скульпторка Марія Літічевська. Тубус та інші твори Марини Маляренко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
