Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
14 OUR LIFE • June 2024 життя, у той час, коли, скажімо, предкам наших північних сусідів доводиться бути весь час у русі, оскільки постійно треба шукати якусь поживу. Хлібороби – не агресивний елемент, він тільки готовий оборонятися, тож навколо своїх посе - лень наші предки насипали великі земляні вали, на яких стояв високий частокіл, а спереду був викопаний глибокий рів. До цього верхові кочо- вики не були готові, тому змушені були поверта- тися назад. А ще на сотні кілометрів тягнулися високі вали, які прикривали освоєну хліборо - бами територію, на якій уже починали форму- ватися підвалини майбутньої української нації. Загальна довжина таких оборонних споруд, ві- домих як Змієві Вали, на Київщині й Поділлі сяга- ла 2000 кілометрів. Вони йшли у два ряди, а міс - цями й у три, розмежовуючись один від одного десятками кілометрів. Тож, перебуваючи на перехресті кочових куль- тур і цивілізацій Сходу й Заходу, наші предки пе - реплавляли творчі елементи останніх у процесі своєї етнічної викристалізації. Скажімо, хлібо - робство впливає на менталітет осілих на нашій землі кімерійців — вони досить швидко втрача- ють ту мобільність, яка притаманна кочовикам. Як і у всіх хліборобських племен, у них зникають агресивність, натомість виробляються такі риси, як розважливість, неспішність. Можна ствер- джувати, що цей кількасотрічний сплав кочової та хліборобської культур на теренах нинішньої України витворює зовсім іншу людину. Вона, втрачаючи військові навички, досить швидко характеризується прикметами хліборобського менталітету, що стають панівними. Це саме стосується й інших кочових племен, які згодом навідуються на наші чорноземи. Так, коли войовничі скіфи, що жили завдяки грабіж- ницьким походам, підкорили кімерійців у VІІ ст. до н.е., то вже десь через двісті з лишком років вони також поступово перетворюються на осі - лих хліборобів. І грецький історик Геродот у V ст. до н. е. пише, що є ще скіфи царські, які живуть завдяки походам, але є вже скіфи-орачі. Ось так під впливом хліборобства і нашого теплого осоння вже буквально через якийсь де - сяток поколінь у кочових скіфів вивітрився той військовий запал, з яким вони колись прийшли на наші землі й завоювали кімерійців. Тож коли у ІІ ст. до н. е. навідуються сюди сармати, вони легко завойовують скіфів, бо ті вже осілі. А по- тім прийдуть нові агресори, домішуючи, як і всі попередні кочові прибульці, своє в нашу хлібо - робську кров, що буде відгукуватися різними ім - пульсами на виклики майбутніх часів. Треба зазначити, що приблизно в ті часи, коли наші терени були підкорені скіфами, розпочи - нається колонізація Північного Причорномор’я греками, якими в VІ ст. до н. е. засновано мі- ста-поліси: Ольвію, Тірас, Пантікапей, Херсонес. Виникнення грецьких колоній своїм античним впливом суттєво підштовхнуло господарський і суспільний розвиток наших предків, які на ру- бежі III та II ст. до н. е. на Поліссі та Середньому Подніпров'ї сформували зарубинецьку культу- ру. Відомі Європі як венеди вони засновують праслов’янську гілку нашої історії, яка знову ж таки через хліборобство, як і через мисливство, рибальство, скотарство і первісну металургію, будуть стверджувати себе в навколишньому світі на переломі двох епох світової історії. Про це свідчитимуть і торговельні зв'язки з навко- лишнім світом, бо археологи знайшли на їхніх поселеннях античні амфори, скло, бронзові прикраси. З навалою готів зарубинецький масив ран- ніх слов'ян був розшматований, з нього згодом виділяється черняхівська культура, власне з якої формуються пеньківська й празька культу- ри середини першого тисячоліття нашої ери, що витісняє антів і склавинів. За матеріальною культурою вони багато в чому подібні, зокрема підсічна форма орного рільництва, доповненого присадибним тваринництвом. Найчастіше сіяли пшеницю, жито, ячмінь, просо, горох, розводили корів, свиней, коней. Удосконалювались ремес- ла, метал обробляли вже окремі майстри-про- фесіонали, але гончарство, ткацтво, вичищення шкір, обробка каменю й дерева залишалися у родинному колі. Анти, які заселяли територію від Дунаю до ви - токів Дону і Азовського моря, згодом сформують східну гілку слов’янства, яке є безпосереднім предком українства. Основою його господар- ства залишалися землеробство й скотарство. Водночас значного розвитку набули ремесла — ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів також відігравала торгівля з містами-держава- ми Північного Причорномор'я та арабськими країнами, для чого використовувався Дніпро як важливий комунікаційний шлях. Високий рівень господарства та міжнародні контакти впливали і
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
