Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Червень 2024 13 І не сестра, і не брат... бо на болотах і на чорноземі творилися зовсім інші етноси Концепція єдиного російського народу, до скла- ду якого на правах «меншого брата» чи «меншої сестри» за уявленнями кремлівських ідеологів мають входити українці, є найважливішою під- валиною для обґрунтування їхніх планів щодо знищення нашої окремішности як нації, а відтак і остаточної ліквідації незалежної державности з центром у Києві. І це відверто проголошувало- ся напередодні російської агресії проти України, ці постулати й досі в активному арсеналі мос- ковської імперської пропаганди. Такі словесні тиради потужними засобами масової інформа - ції поширюються з росії як незаперечні істини, що справляє певний вплив у західному світі. А оскільки він має купу своїх проблем, то яка йому різниця, чи справжня рідня українці з росіянами, чи ж тільки випадково зведена через відповідні історичні обставини. Так було і понад 100 років тому, коли сильні світу «того» не захотіли підтримати національ- но-визвольну боротьбу українського народу за власну державність, бо вони стояли за відро - дження «єдиної неділимої росії». Подібне від - бувалося і понад 30 років тому, коли вже сильні світу «цього» не хотіли розпаду СРСР – згадайте заяви прем’єр-міністра Великої Британії Мар- гарет Тетчер і Президента США Джорджа Бу- ша-старшого у Верховній Раді УРСР. Хіба що тільки зараз лідери західної демократії нібито починають прозрівати: а й справді, що ж це за «старший брат», котрий «виховує меншого» бомбовими ударами по пологових будинках, ра- кетними обстрілами житлових кварталів і танко- вими розстрілами будинків пристарілих? Є сподівання: це прозріння Заходу, нарешті, дасть йому можливість сприйняти незаперечну істину, що росіяни й українці – за походженням абсолютно різні етноси, які в процесі свого роз - витку й творення власного менталітету аж до першої своєї зустрічі йшли зовсім різними шля- Володимир Сергійчук , завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор. хами. А росія сталася тільки в Х ст., коли наші київські князі почали приєднувати до Русі землі угро-фінських племен від Балтики до Уралу — іжора, чухонь, чудь, весь, меря, мурома, морд- вини, черемиси, вотяки, пермяки... Займалися переважно мисливством і рибальством у так званому Заліссі, тобто на північ за відомими тепер Брянськими лісами, розвивали потроху скотарство; культивувати хліборобство не дозво - ляли їм тодішні природно-кліматичні умови, а зимостійких злакових просто не існувало. Тому угро-фіни ще не були призвичаєні твори- ти те диво, яке виколошується на наших чорнозе- мах життєдайним хлібом, фактично користува- лися тільки тим, що продукувала жива природа. Від неї тамтешня людність звикає просто брати все готове, до творення якого вона не докладає жодних зусиль. Це протягом багатьох тисячоліть передається в традицію й формує відповідний менталітет. Зрештою, наші північні сусіди тоді навіть не спромоглися на власне самоврядуван - ня, тож у 862 р. покликали варягів до Ладоги, аби ті правили ними. А от звички, традиції, пов’язані з хлібороб - ством у природно-кліматичних умовах нашої землі, особливо за наявности чорнозему, якого в такій кількості немає в інших народів, протя- гом тисячоліть творили особливий тип людини. Зовсім інший, ніж це могло зробити рибальство і мисливство у наших північних сусідів, чи скотар - ство, яке культивувалося в господарів безмеж- них степів, — хлібороб вкладав не тільки свою фізичну працю у плекання врожаю, він постійно вдосконалював первісну агротехніку, закладав основи майбутньої селекції рослин. Саме хлібо - робство на чорноземі зіграло найголовнішу роль у творенні особливого менталітету, який відріз - няється від сусідського. Воно розслаблює люди- ну тим, що дає можливість мати до наступних жнив рік більш-менш спокійного забезпеченого
Page load link
Go to Top