Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Грудень 2024 21 Відлуння свята Миколая Людмила Телебзда , заступниця голови 142-го Відділу ім. Лідії Колодчин, Детройт. Стою в супермаркеті на касі, розра - ховуюся за продукти... Раптом чую українською: — Візьміть!То Вам! Від мене! — се - мирічний хлопчик відважно простяг - нув до мене руку, в якій був кіндер - сюрприз! Зосереджена на розрахунку, не зразу розумію, що діється. Здивова - на продавчиня подивилася поверх окулярів, а мати хлопчика, широко усміхнувшись, мовила: — Візьміть! То Вам від Андрійка! Вже ось місяць минув від свята Ми - колая, а він і досі згадує Вас, як Ви з ним святого Миколая здоганяли! Завершивши справи на касі, разом з моїми знайомими виходимо з ма - газину. — Справді, мій Андрійко ніколи не забуде про цьогорічного Миколая! І я згадала! До дрібниць згадала, як у напівпорожню залу церкви святого Йосафата забігла захекана жінка з ма - лим хлопчиком, як говорила спішно про накладку в графіку дитини (він у той день мав змагання з футболу), і як Андрійко, який перебував лише кілька місяців у США, справді хви - лювався, чи ж знайде його Миколай, коли він не вдома. Згадала про те, як я, вхопивши дитину за руку, кинулася на «пошуки» Миколая, шепнувши по - друзі: «Роби щось!», щоб затримати Святого. А тим часом... а тим часом наш Миколай на кухні вже знімав своє обмундирування. Довелося хи - трувати: ми з Андрійком стояли пе - ред напіввідчиненми дверима кухні та голосно кликали: — Святий Отче Миколай! Ти за мене не забувай! Кликали кілька разів, повільно роз - тягуючи слова, поки Миколай одягав назад на голову свою кучеряву білу перуку та єпископську шапку. І от Ми - колай обізвався: Союзянки 142-го Відділу готові до свята св. Миколая. Зліва на - право, 1- й ряд:Тетяна Яринич, Ірена Хомчак, Оксана Гудз, Надія Якимець, Людмила Телебзда; 2-й ряд: Наталія Боченіна, Валерія Заіграйко, Наталія Гуцул, Марія Романчук, Діляра Кучерепа, Тетяна Язлюк, Юлія Бурлака, Надія Барабах, Ольга Ліхновська, Галина Падевскі. (10 грудня 2023 р.) — Чую, чую тебе, Андрійку! Почекай, я прийду до тебе за хвильку. Нап’явши окуляри, Миколай вийшов з кухні до залі, де хлопчик з трепетом чекав його появи. — Дякую, Святий Миколаю, що Ти на мене почекав! А я Тобі ось віршика приготував! І Андрійко артистично, жестикулюючи, розповідав підго - товлені для тієї зустрічі куплети дитячого вірша... І поки Ан - дрійко з Миколаєм гарну бесіду мали, дівчатка в порожню торбу якісь там подарунки пхали: — Святий Миколаю! Ви так до Андрійка спішили, що свою торбу з подарунками за дверима залишили! І вручили Миколаєві торбу. Мушу вам признатися, що для Андрійка святий Миколай дуже щедрим був, і йому перепа - ло аж три різні торбинки (дівчата наші вміли поділитися!). — А чи ти на наступний рік прийдеш до нас на свято Мико - лая, Андрійку?, — запитала я в кінці розмови. — Так! Обов‘язково прийду! Але попрошу тренера з фут - болу не робити змагань у день Святого Миколая! Ми попрощалися.... Хлопчик з мамою поїхав додому, а я ще довго стояла коло авта і перекидала з руки на руку кін - дерсюрприз — маленьку подяку від великого люблячого Андрієвого серденька.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
