Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Грудень 2024 21 Відлуння свята Миколая Людмила Телебзда , заступниця голови 142-го Відділу ім. Лідії Колодчин, Детройт. Стою в супермаркеті на касі, розра - ховуюся за продукти... Раптом чую українською: — Візьміть!То Вам! Від мене! — се - мирічний хлопчик відважно простяг - нув до мене руку, в якій був кіндер - сюрприз! Зосереджена на розрахунку, не зразу розумію, що діється. Здивова - на продавчиня подивилася поверх окулярів, а мати хлопчика, широко усміхнувшись, мовила: — Візьміть! То Вам від Андрійка! Вже ось місяць минув від свята Ми - колая, а він і досі згадує Вас, як Ви з ним святого Миколая здоганяли! Завершивши справи на касі, разом з моїми знайомими виходимо з ма - газину. — Справді, мій Андрійко ніколи не забуде про цьогорічного Миколая! І я згадала! До дрібниць згадала, як у напівпорожню залу церкви святого Йосафата забігла захекана жінка з ма - лим хлопчиком, як говорила спішно про накладку в графіку дитини (він у той день мав змагання з футболу), і як Андрійко, який перебував лише кілька місяців у США, справді хви - лювався, чи ж знайде його Миколай, коли він не вдома. Згадала про те, як я, вхопивши дитину за руку, кинулася на «пошуки» Миколая, шепнувши по - друзі: «Роби щось!», щоб затримати Святого. А тим часом... а тим часом наш Миколай на кухні вже знімав своє обмундирування. Довелося хи - трувати: ми з Андрійком стояли пе - ред напіввідчиненми дверима кухні та голосно кликали: — Святий Отче Миколай! Ти за мене не забувай! Кликали кілька разів, повільно роз - тягуючи слова, поки Миколай одягав назад на голову свою кучеряву білу перуку та єпископську шапку. І от Ми - колай обізвався: Союзянки 142-го Відділу готові до свята св. Миколая. Зліва на - право, 1- й ряд:Тетяна Яринич, Ірена Хомчак, Оксана Гудз, Надія Якимець, Людмила Телебзда; 2-й ряд: Наталія Боченіна, Валерія Заіграйко, Наталія Гуцул, Марія Романчук, Діляра Кучерепа, Тетяна Язлюк, Юлія Бурлака, Надія Барабах, Ольга Ліхновська, Галина Падевскі. (10 грудня 2023 р.) — Чую, чую тебе, Андрійку! Почекай, я прийду до тебе за хвильку. Нап’явши окуляри, Миколай вийшов з кухні до залі, де хлопчик з трепетом чекав його появи. — Дякую, Святий Миколаю, що Ти на мене почекав! А я Тобі ось віршика приготував! І Андрійко артистично, жестикулюючи, розповідав підго - товлені для тієї зустрічі куплети дитячого вірша... І поки Ан - дрійко з Миколаєм гарну бесіду мали, дівчатка в порожню торбу якісь там подарунки пхали: — Святий Миколаю! Ви так до Андрійка спішили, що свою торбу з подарунками за дверима залишили! І вручили Миколаєві торбу. Мушу вам признатися, що для Андрійка святий Миколай дуже щедрим був, і йому перепа - ло аж три різні торбинки (дівчата наші вміли поділитися!). — А чи ти на наступний рік прийдеш до нас на свято Мико - лая, Андрійку?, — запитала я в кінці розмови. — Так! Обов‘язково прийду! Але попрошу тренера з фут - болу не робити змагань у день Святого Миколая! Ми попрощалися.... Хлопчик з мамою поїхав додому, а я ще довго стояла коло авта і перекидала з руки на руку кін - дерсюрприз — маленьку подяку від великого люблячого Андрієвого серденька.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
