Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 OUR LIFE • November 2023 Першим твором про голодомор у нашій літе - ратурі була «Марія. Хроніка одного життя» Уласа Самчука. Книга присвячена «матерям, що загину - ли голодовою смертю на Україні в роках 1932— 1933», написана у Празі, видана у Львові 1933 р. У ній — про життя неграмотної сирітки до дня її смерти. «Коли не рахувати останніх трьох, то Ма - рія зустріла і провела двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят вісім днів... Стільки разів для неї сходило сонце, стільки разів переживала насолоду буття, стільки разів бачила або відчувала небо, запах сонячного тепла й землі...» Це перші слова твору, про який Євген Онацький у передмові до першо - го видання написав: «Ні, зовсім не хроніка... “Ма - рія” – твір мистецтва, а не хроніка – тут кожний рядок сутній, тут кожна подія тільки така, що щось характеризує, щось з’ясовує, щось психологічно підготовляє, усе несутнє з цим усувається, і ми - нають роки повні подій: “Дні мов краплі падали з пораненого життя. Минув рік...”» У книжці читаємо: «Одного разу по селу заме - тишилися комсомольці. Пішли з хати до хати, з комори до комори, з повітки до повітки, з льоху до льоху. Не минули ні одної дірки. Рили землю, рвали помости, валили печі... Кров стигне в жи - лах, коли в старої Грущихи, що має 70 з чимсь ро - ків, забирали горщик гречки. “Діти, — казала вона старим беззубим ротом. – Господи, Божа Мати... – та ж у мене нічого більш не має...” Забрали гречку, забрали шматок хліба, жменю пшона, кусок глив - кого коржа, десять картоплин... Бо Москва вима - гала “хлєба”...» До Марії прийшов Гнат, перший її чоловік. Ма - рія немічна від голоду, лежить у ліжку: «Розплю - щила очі. Дивиться на зустріч сонцю, витягла суху кістляву руку і потягнула її далеко від себе. — Сон - це! — каже вона. — Сонце!.. Дивися, Гнате. Яке сонце. Бачив ти коли таке сонце?... Гнат усміхаєть - ся. Опісля здіймає свою руку, бере в неї Маріїну, ту, що до сонця знялася. І лагідно, довго цілує її. Цілує і говорить: – Цілую руки у матері. Цілую свя - тість велику. Цілую працю! Маріє! Маріє!... ...На небі горить велике жагуче світло. Пливуть по синьому хмаринки, з поля дихає вітром і несе запахи вогкої землі... 26258 день. Марія перегор - тала останню сторінку своїх днів. Усе була між своїми, усе чекала на Гната. Тридцять днів гаснула Марія, покинута, одинока. Сонце, що заходило, не забуло Марії, заглянуло до неї і довго цілувало її жовте сухе обличчя... Гасне поволі місяць. Одна за одною зникають з голови думки і не поверта - ються. Грузнуть і плющаться очі. Холонуть засохлі уста. Западають груди... З напруженням рветься останній нерв... Серце робить останній удар... Ніч. Без початку і кінця ніч. Ніч вічности.» Твір про страшні жорстокі події повний лірики, поезії. Його переклад на німецьку мову у день видання пропав під бомбами війни. У Франції пе - реклад на французьку мову комуністи вилучили з поличок. У Канаді д-р Рома Франко, відповідальна за слов’янський відділ Саскачеванського Універ - ситету, побачила там брак української літерату - ри, доступної студентам. Тому зробила переклад Марки із серії, про яку у книзі, виданій Фінансовим Ресортом Виконного Органу УНР у 1949 р., написано таке: «У червні 1923 видала совєтська окупаційна влада в зв’язку з голодом в Україні добродійну серію...у Берлінській державній друкарні з написом “Пошта У.С.Р.Р.” і “Допомога голодуючим.” Це єдині українські марки з написом українською мовою, видані в т.зв. Українській Соціялістичній Радянській Республиці. Всі інші марки з українською тематикою... мають російські написи та видані всесоюзним поштовим управлінням». Продовження на с. 38
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
