Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
13 НАШЕ ЖИТТЯ • Березень-Квітень 2023 Тамара Скрипка , директор Архіву-музею ім. Д. Антоновича Української вільної академії наук у США ти з цукром аж 140 жовтків, щоб тісто виходило прозоре, ніжне. А у праці Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і твор - чости» читаємо: «Весною перед Великоднем мати одержала Леси - ного листа і спішиться послати ре - цепта на паску... Святкувати будуть у Києві, батько приїде до Києва на свята. Мати перед святами поїде до Колодяжного і там усе напече, бо в Києві нема печі і Марися сама не справиться». А який же Великдень без писанки! До альбому Олени Пчілки «Украин - скій народный орнаменть: вышив - ки, ткани, писанки» (вид. 1876 р.) увійшло 23 зразки давніх писанок з Волині. З листування відомо, що Олена Пчілка та її дочки майстерно писали писанки. Зокрема, перебу - ваючи на лікуванні в Ялті у 1898 р., Леся пише до матері, що разом із сестрою Ольгою «писали писанки і тим справили певний ефект серед товариства» (малась на увазі родина господаря винайманого Лесею по - мешкання доктора Дерижанова). І, звісно, Косачі обмінювалися великодніми картками з родичами та приятелями, вітаючи один одно - го «Христос воскрес!» і складаючи побажання. Для прикладу наведу лише одне Лесине привітання ро - дині з Ялти 1898 р.: «Поздоровляю з Великоднем тебе, папу, Микося, Зорю і Дору. Чи не було б ласкаве Що відомо про великодні традиції у родині Косачів Вітальна листівка для Лесі від сестри Ольги і Михайла Кривинюка, адресована з Києва в Каїр. 1910 р. молоде панство написати до мене по слову хоч для рокового дня – Великодня? Моє вітання теж всім, хто мене згадає». Зазвичай картки вказували на смаки адресантів. Ще один цікавий епізод з Великодніх свят описує Олена Пчілка у спогадах про брата Михайла Драгоманова: «Везли через наше місто якихось полонених турків. Якось, на Великдень саме, що прийшовся дуже рано, напровесні, зайшли на наш куток і посіда - ли на пригорі, на сусідньому цвинтарі, троє турків; ми боялись їх, виглядали тільки через тин, хоч і не було чого боятись: вони си - діли такі нужденні, беззбройні, так смутно дивилися на весняну повінь... Ну, а все ж то були турки, справжні, в чалмах, у якомусь чудному вбранні; обличчя темне, очі такі чорні. Наш тато пішов до тих бранців і закликав їх до нас у хату; казав мамі, що годиться в таке велике свято пригостити й ворогів... На столі, по звичаю, стояли паски й багато всього їстівного; одначе турки не все могли їсти, — додержували свого закону, — тільки охоче їли паску, взяли дечого й з собою. Відходячи, гово - рили щось таке незрозуміле, прикладаючи руку до чола, до гру - дей. Острах і жаль брав нас, як дивились ми на них».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
