Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 OUR LIFE • March-April 2023 Зі спогадів Ізидори Косач-Борисової знаємо, що на Великдень готувалися традиційні українські страви, характерні для полтавського та поліського реґіонів. Дочка Ольга згадувала, що мама домаш - нє господарство не провадила, але «ex tempore» могла спекти чудову паску «ба - бущину», тобто за приписом Єлизавети Драгоманової. Сама ж Олена Пчілка на - передодні Великодня 1889 р. у листі до сина писала, що «вагітна кухарка Кася за - лишила Косачів, а нового кухаря Шимон (управитель маєтку – Т. С. ) ще не привіз з Ковеля». І тому Ольга Петрівна бідкалася, що «паску якусь там здолаємо спекти за помічею книжки, та й бужанини намари - нуємо, – а решта якось то буде! Ще таки й Лесі спечемо паску, та одвезеш їй». А у листі до своєї матері писала, що пе - кла мереживні паски. А це вже високе кулінарне мистецтво, бо технологія ви - пікання була надзвичайно складною. На випікання такої паски потрібно було втер - Уже зовсім скоро настане Велик - день — одне з найвеличніших свят усіх християн, під час якого дотримуються традицій, що зберігалися з давніх часів і дійшли до наших днів. Разом з тим — це сімейне, родинне свято, і у кожному домі його святкують якось по-своєму. Збереглося чимало згадок з великодньої обрядовости наших предків. Напередо - дні світлого свята Воскресіння Господ - нього — розповідь про те, як готували - ся та відзначали Великдень у родині Лесі Українки. Діти з турецькими меценатами та волонтерами. покинуті. Проєкт реалізується під патронатом перших леді України і Туреччини, а також за підтримки Міністер - ства соціальної політики України, Міністерства у справах сім’ї, праці і соціального забезпечення Турецької Респу - бліки. Про безпеку дітей цілодобово дбає жандармерія. Для успішної реалізації проєкту потрібні значні ресур - си. Тільки за перші 5 місяців витрати перевищили 3 млн евро. Наразі вартість перебування однієї дитини на мі - сяць коштує 360 евро, вартість евакуації однієї дитини з України до Туреччини становить 180 евро. Нині виникла ще одна проблема: з’явилася потреба у генераторах і обігрівачах. Бо готелі, де розселили дітей, зазвичай пра - цювали тільки влітку. А зима в Антальї хоч і не така хо - лодна, як в Україні, але без обігрівачів не перезимуєш. Ми дуже вдячні всім нашим партнерам, хто вже до нас доєднався та допоміг. Разом ми робимо велику спра - ву — рятуємо майбутній цвіт української нації, наших дітей! Голова 137-го Відділу Марія Васильків заохочує бажаючих поїхати волонтерами в Туреччину, щоб, крім допомоги у навчанні англійської мови та ви - конання іншої потрібної роботи, передати дітям трохи материнського тепла. В умовах війни кожен небайдужий українець ро - бить благодійні справи на своєму місці. Ми маємо щастя жити в заможній країні. І можливість фі - нансово допомогти тим, хто має потреби – справа, яку вже майже століття чинять численні ґенерації союзянок. Тож закликаємо всі відділи СУА підтрима - ти ініціятиву «Дитинство без війни» — проєкт до - помоги українським дітям-сиротам, яких у страшні часи нападу росії прихистила Туреччина. Союзянки 137-го Відділу під час доброчинної акції «We stand with Ukraine», Кіннелон, Н. Дж.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
