Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Червень 2023 19 Є мітом і твердження про від- сутність союзництва між СРСР і Німеччиною. На той час обидві держави були однаково неза- доволені світовим устроєм, що склався після Першої світової війни. То ж потреба у зближен- ні Третього Рейху і СРСР була природною. Її задовольнили 19 серпня 1939 р., коли Німеччини та СРСР підписали економічний договір, а Молотов запропону- вав проєкт пакту про ненапад між країнами, що ґарантував Гітлерові невтручання СРСР у захоплення Польщі, Франції та Британії. Німеччина пристала на пропозицію і вже 23 серпня 1939 р. було підписано двосто- ронній пакт про ненапад, що відомий як пакт Молотова — Ріббентропа, але по суті є дого- вором між Сталіним і Гітлером щодо розподілу сфер впливу в Европі. За таємним додатковим протоколом СРСР мав отримати Західну Білорусь, Естонію, Лат - вію, Фінляндію, східну частину Польщі, Бессарабію з Букови - ною та частину Фінляндії. То ж підписання пакту стало «перед- мовою» до війни (Польща була пов’язана союзницькими дого- ворами з Британією та Франці- єю) і зробило керівництво СРСР співучасником злочинів Гітлера. Тривалий час совіти маніпулю- вали фактами та заперечували існування таємного протоколу про переділ Европи. І лише у 1992 р., коли в архівах ЦК КПРС було знайдено та оприлюднено радянський оригінал пакту, цей міт був розвінчаний. Чимало мітів стосуються зви - нувачування німців у тих зло - чинах, які вчинили самі совіти. Зокрема, 18 серпня 1941 р. саме працівники НКВС підірва - ли частину греблі Дніпровської гідроелектростанції. Совіти ра- діли з того, що через вибух і 20-метрову хвилю, спричинену ним, німці втратили близько 1500 людей. Натомість замовчували, що втрати мирного українського населення та червоноармійських ча- стин, які в той час переправлялися через Дніпро, за різними дани - ми становлять від 80 до 100 тис. осіб! Бо ніхто не вважав за потріб - не повідомити цивільне населення та військове керівництво про запланований підрив. Також совітська історія замовчує, що саме німці відремонтували зруйновану частину греблі та завезли нове обладнання, і з літа 1942 р. Дніпрогес відновив свою роботу. Руйнування міст і мирних об’єктів було частиною тактики «випале- ної землі», яку Сталін оголосив 3 липня 1941 р. У своїй промові він закликав знищувати все цінне, що неможливо вивезти з територій, які опинилися під загрозою ворожої окупації. Саме тому спецслужби замінували майже всю центральну частину міста, коли відступали з Києва. На тепер є підтвердження того, що замінування житлових бу- динків на Хрещатику, будинків Держбанку, Оперного театру, будівлі НКВД на Володимирській, колишнього Педагогічного музею (де сво- го часу засідала Українська Центральна Рада) — справа рук совітів. Також є свідчення про спроби замінувати Софійський собор. Вибухи спричинили величезну пожежу. І, щоб її усунути, німці протягували шланги до Дніпра та качали воду (пожежну техніку з Києва совіти ви- везли). Проте підпільники шланги перерізали, тому пожежа тривала майже два тижні. За цей час на Хрещатику та біля нього зруйновано 324 будівлі, а тисячі киян залишилися без житла. Російська пропаганда також нівелює значення союзницької до- помоги, стверджуючи, що до червня 1944 р. СРСР «сам на сам» воював з Німеччиною і переміг її без допомоги західних країн. Але правда полягає в тому, що Велика Британія та інші союзники вою- вали з Гітлером з 1939 р. на теренах Европи, Азії, Африки у той час, коли СРСР був «другом» Німеччини. Не можна обминути і ленд- ліз — програму передачі союзниками військової техніки, боєпри - пасів, одягу та їжі. Якщо ж совіти вимушено і згадували про нього, то вкрай применшували обсяг. Продовження на с. 34
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
