Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Червень 2023 19 Є мітом і твердження про від- сутність союзництва між СРСР і Німеччиною. На той час обидві держави були однаково неза- доволені світовим устроєм, що склався після Першої світової війни. То ж потреба у зближен- ні Третього Рейху і СРСР була природною. Її задовольнили 19 серпня 1939 р., коли Німеччини та СРСР підписали економічний договір, а Молотов запропону- вав проєкт пакту про ненапад між країнами, що ґарантував Гітлерові невтручання СРСР у захоплення Польщі, Франції та Британії. Німеччина пристала на пропозицію і вже 23 серпня 1939 р. було підписано двосто- ронній пакт про ненапад, що відомий як пакт Молотова — Ріббентропа, але по суті є дого- вором між Сталіним і Гітлером щодо розподілу сфер впливу в Европі. За таємним додатковим протоколом СРСР мав отримати Західну Білорусь, Естонію, Лат - вію, Фінляндію, східну частину Польщі, Бессарабію з Букови - ною та частину Фінляндії. То ж підписання пакту стало «перед- мовою» до війни (Польща була пов’язана союзницькими дого- ворами з Британією та Франці- єю) і зробило керівництво СРСР співучасником злочинів Гітлера. Тривалий час совіти маніпулю- вали фактами та заперечували існування таємного протоколу про переділ Европи. І лише у 1992 р., коли в архівах ЦК КПРС було знайдено та оприлюднено радянський оригінал пакту, цей міт був розвінчаний. Чимало мітів стосуються зви - нувачування німців у тих зло - чинах, які вчинили самі совіти. Зокрема, 18 серпня 1941 р. саме працівники НКВС підірва - ли частину греблі Дніпровської гідроелектростанції. Совіти ра- діли з того, що через вибух і 20-метрову хвилю, спричинену ним, німці втратили близько 1500 людей. Натомість замовчували, що втрати мирного українського населення та червоноармійських ча- стин, які в той час переправлялися через Дніпро, за різними дани - ми становлять від 80 до 100 тис. осіб! Бо ніхто не вважав за потріб - не повідомити цивільне населення та військове керівництво про запланований підрив. Також совітська історія замовчує, що саме німці відремонтували зруйновану частину греблі та завезли нове обладнання, і з літа 1942 р. Дніпрогес відновив свою роботу. Руйнування міст і мирних об’єктів було частиною тактики «випале- ної землі», яку Сталін оголосив 3 липня 1941 р. У своїй промові він закликав знищувати все цінне, що неможливо вивезти з територій, які опинилися під загрозою ворожої окупації. Саме тому спецслужби замінували майже всю центральну частину міста, коли відступали з Києва. На тепер є підтвердження того, що замінування житлових бу- динків на Хрещатику, будинків Держбанку, Оперного театру, будівлі НКВД на Володимирській, колишнього Педагогічного музею (де сво- го часу засідала Українська Центральна Рада) — справа рук совітів. Також є свідчення про спроби замінувати Софійський собор. Вибухи спричинили величезну пожежу. І, щоб її усунути, німці протягували шланги до Дніпра та качали воду (пожежну техніку з Києва совіти ви- везли). Проте підпільники шланги перерізали, тому пожежа тривала майже два тижні. За цей час на Хрещатику та біля нього зруйновано 324 будівлі, а тисячі киян залишилися без житла. Російська пропаганда також нівелює значення союзницької до- помоги, стверджуючи, що до червня 1944 р. СРСР «сам на сам» воював з Німеччиною і переміг її без допомоги західних країн. Але правда полягає в тому, що Велика Британія та інші союзники вою- вали з Гітлером з 1939 р. на теренах Европи, Азії, Африки у той час, коли СРСР був «другом» Німеччини. Не можна обминути і ленд- ліз — програму передачі союзниками військової техніки, боєпри - пасів, одягу та їжі. Якщо ж совіти вимушено і згадували про нього, то вкрай применшували обсяг. Продовження на с. 34
Page load link
Go to Top