Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛА У ВІЧНІСТЬ Ліда Колодчин 76-й Відділ СУА, Детройт 11 серпня 2022 р. відійшла у вічність засновниця 76-го Від - ділу СУА п. Ліда Колодчин. Завжди активна і завжди ідей - на — саме такою в нашій пам’яті залишилася ця Велика маленька жінка. Пані Ліда передала величезну спадщину для відділу, для СУА та для громади Детройту. Саме зав - дяки її старанням союзянки ма - ють власну затишну Домівку, де є можливість зустрічатися та про - водити різні заходи. Майже від початку заснування, упродовж 48 років, у 76-му Відділі функціону - вала дитяча Світличка, а імпреза «Вишивана забава» завжди була та залишається гордістю відділу й Округи вцілому. Ми будемо пам’ятати п. Ліду не тільки як союзянку, але і як знану громадську діячку, як людину не - відмовну, що завжди була готова прийти на допомогу... Лідія Колодчин народилася 29 січня 1927 р. на Лемківщині в родині Індрів. Мама (українка) — Ольга Крупська, учителька; батько (чех) — Ґустав, агроном, власник маєтку Заброде з великою зе - мельною територією та господар - ством в околиці Белигорода, що на той час була під владою німців. Середню освіту здобула в Сяноці, там також належала до спортив - них і освітніх організацій. Її давня подруга і посестра п. Ро - мана Дигдало згадує: «Як і багато інших, сім’я Колодчин не захотіла бути під тиском більшовиків, які наступали. Вони вирішили, що бу - дуть тікати, хоч батько хотів залишитись на своїй землі. Але, все-та - ки, усі подались на поїзд, взявши з собою багато речей. Коли були на Мадярській залізниці, почався рейд літаків. Усі люди втікали з поїзда в поле, але батько і брат Ліди захотіли залишитись, щоб пильнувати речі і, на жаль, загинули під ударами літаків. Ліда і її мама потрапи - ли в Словаччину, біля Братислави. Довго мандруючи на захід, вони дісталися до табору втікачів у Реґенсбурзі. Там Ліда познайомилась з Олесем, за якого вийшла заміж і в них народився син Богдан. З переселенських таборів Німеччини у 1950 р. переїхала з сім’єю до Америки у Ню Йорк, де на той час важко було знайти роботу. Їм порекомендували поїхати у Детройт, Мічиґан, де вони і поселилися. Невдовзі чоловік Ліди важко захворів і помер. Пані Ліді довелося багато працювати, щоб утримувати 5-річного сина та маму. Вони жили в м. Гемтремк разом з двома студентами, щоб мати змогу платити за помешкання та щоб вистачало грошей на харчі. Маючи потяг до мистецтва, у 1961 р. вступила на курси мисте - цтва в Macomb Community College у м. Воррен. Пізніше вийшла заміж за Василя Колодчина, в них народився син Роман. У 1970 р. відкриває постійну галерею українського об - разотворчого мистецтва і називає її псевдонімом приятеля родини, відомого маляра Едварда Козака — «Галерія ЕКО». Цю галерею, як куратор і директор, провадила понад 30 років, де влаштовувала ви - ставки видатних митців з діяспори та України. Одного разу, у 1959 р. я запросила п. Ліду на сходини управи СУА. І Ліда зголосилася взяти на себе повноваження організаційної референтки і так багато років працювала на різних посадах у Головній Управі, в Окружній Управі та в Управі Відділу. А ще Ліда завжди і до останніх днів була моєю чу - довою подругою та доброю сусідкою, за якою ми будемо сумувати». ...Маємо згадати, що пані Ліда була головою Окружної Управи Де - тройту 9 років (1980—1984, 1994—1996 і 1999—2000 pp.), головою 76-го Відділу СУА 5 років (1964, 1967, 1991—1993 pp.), організацій - ною референткою в Головній і Окружній Управах. На цих посадах створила 7 нових відділів, зокрема і 76-й 1963 р., який став першим відділом у Детройті. У 1986 р. в Окружній Управі була головою Будівельного комітету. Однією з мрій п. Ліди було будівництво або закупівля приміщення для Домівки. І їй таки вдалося це зробити. Зараз у Домівці відбува - ються сходини відділів та громадські імпрези з різних нагод. 36 OUR LIFE • January-February 2023
Page load link
Go to Top