Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
17 НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2023 Кажуть, у тяжкі часи народжу - ються великі люди. Але я тепер знаю, що просто в темний час світлі люди стають помітними. Коробку з, як з’ясувалося, коштовностями (про це трішки згодом) я помітила, коли при - йшла до центрального офісу Союзу Українок Америки у Ню Йорку в один з тих днів, як по - года і на вулиці, і у серці була зовсім не сонячною. Я щойно закінчила розмову з мамою, яка разом з бабусею вже вкотре сиділи у темряві на підлозі в ко - ридорі (правило двох стін), хо - ваючись від можливих вибухів (мама та бабуся проживають в Україні). Я вкотре струшувала з себе відчуття нереальности всього, що відбувається. У якій воскресли гасові лямпи, у якій холодильник став просто ша - фою, у якій після заходу сонця місто поринає у темряву. Коштовності, які я знайшла того дня у тій коробці, стали тим самим світлом, яке мені особи - сто зігріло душу. Кожного анге - лика я розглядала з такою обе - режністю і захопленням, наче тримала у руках найрідкісніший кришталь. У той момент я не знайшла жодного супровідного листа, але, побачивши на адресі ім’я п. Ірени Мізук з Флориди, я відразу згадала нашу з нею теле - фонну розмову, мабуть, уже пів - річної давности. Того дня вона телефонувала сказати, що виго - товляє ангеликів у синьо-жовтих кольорах і що хотіла б їх відпра - вити нам. А всі виручені кошти віддати на допомогу Україні. Я не знаю, що саме у той момент стало причиною моїх тихих сліз. Галина Чередніченко , адміністратор канцелярії СУА, Ню Йорк серед нас Чи те, що п. Ірена мені дуже нагадала мою бабусю, яка, не - зважаючи на вже поганий зір і неслухняні руки, була також рукодільницею і за якою я стра - шенно сумувала. Чи той факт, що мене безкінечно захоплюва - ли жінки, які живуть в Америці довгі роки, а більшість і народ - жена вже тут, але віддають себе повністю, до останньої краплі, Україні. Тоді я ще не знала, що це захоплення ростиме з кож - ним днем, тижнем війни... І що я познайомлюся з нескінченою кількістю фантастичних жінок тут. Але ту розмову я обережно заховала у кишеньці теплих спо - гадів і грілась ними, коли душа замерзала. Коли я телефонувала п. Ірені, аби отримати дозвіл згадати її декількома словами у журналі «Наше життя», вона виявилася ще й неймовірно скромною. Пані Ірена, окрім рукоділь - ництва, ще й фантастично готує і ліпить чудові вареники. І щедро поділилася зі мною рецептом тушкованої капусти, яка, без сумніву, стане однією з улюбле - них для мене страв. Я вмовила редакторів дати мені маленьку колонку (яка вийшла у мене зовсім не ма - ленькою), щоб подякувати п. Іре - ні й усім неймовірним людям, які день і ніч допомагають Укра - їні. Бо вторговані кошти за цих ангеликів (майже всі з них тепер тішать нових власників), усі не - доспані ночі, увесь час, не при - свячений своїм дітям, але відда - ний на допомогу Україні — усе це зараз буквально зігріває якусь малечу або маму в Україні, якій, Ангелик, виготовлений Іреною Мізук Ірена Мізук можливо, зараз дуже страшно. Цей подарунок п. Ірени став ще одним нагадуванням, що не - має маленької допомоги. Кожен цент, кожне зусилля – найдоро - гоцінніше. Я знаю, що ми вистоїмо. І що буде непросто. І що всі втоми - лися. Що інколи хочеться все кинути, забути, заховатися від страшної реальності. Це нор - мально. Такою є людська психі - ка. Але наша Перемога немину - ча, як прихід нового дня. Якою б довгою ця ніч не була. АНГЕЛИ
Page load link
Go to Top