Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 OUR LIFE • July-August 2022 Літні канікули Митька розпоча - лися з гарної новини. Мама пові - домила, що родина поїде на мі - сяць у Сполучені Штати Америки до рідної тітки. Поїздка була за - планована на липень. Хлопчик з великим захопленням слухав плани батьків і обіцяв допомогти мамі з підготовкою до від’їзду. Однак підготовчий місяць тяг - нувся ну дуже повільно... Митько нудився, бо багато часу батьки були зайняті оформленням до - кументів, закупівлею подарунків для родичів. Хлопчик зрозумів, що від нього користі мало, тому вирішив не заважати дорослим. Але збагнув, що може похвалитися мандрівкою перед друзями у дворі. І коли поїздка була вже очевидною, хлопчик почав розповідати про плани на літній відпочи - нок. Він дуже добре відчував, як деякі товариші із сумом на обличчі слу - хали його розповідь, адже їх чекала мандрівка у село до бабусі — та й усе. Аж ось настав омріяний день! З ранку — метушня батьків, валізи, ае - ропорт Бориспіль, довгий переліт на 9 годин... І «Welcome to NY». В аеропорту на них чекала тітка зі своїм сином. Заочно Митько знав, що хлопця звуть Пітер. Як пояснив тато, так називали в Америці наших Петриків. Батьки з тіткою довго обіймалися, цілувалися та плакали. З розмов Митько знав, що їхня розлука тривала довгих 10 років. Як ми приїхали додому до американських родичів, тітка розповіла, що наше гостювання дуже вдале. Адже саме завтра вся Америка свят - кує День незалежности. І нас чекає цікавий день: ми відвідаємо парад у центрі Ню Йорку, потім матимемо «пікнік» і святковий феєрверк. Ця програма дуже сподобалась Митьку. Після вечері хлопчиків розмістили у кімнаті Пітера. Митька поклали на ліжку, як шанованого гостя, а господарю кімнати довелося лягти на матраці на підлозі. Митько дуже втомився в дорозі, але треба було якось підтримати розмову зі своїм американським братом. Пітер добре говорив англійською. І то не дивно, бо він народився в Америці. Але тітка дуже турбувалася про його українське коріння — змалечку спілкувалася з сином рідною мовою. Завдяки її зусиллям Пітерова українська була доволі непоганою. Спочатку розмова з Пітером якось не клеїлась, але потім хлопці знайшли спільні теми. Вони довго говорили про відеоігри, велосипеди та баскетбол. Та несподівано для Митька Пітер запитав: — Слухай, от завтра в Америці День незалежности, а коли в Україні таке свято? — Ну ти даєш! Тобі що, мати не розповідала? — здивувався Митько. — Та може і розповідала, коли я був маленьким, але я забувся,— зні - яковів Пітер. Митько не знав, з чого почати. Але пригадав, як бабуся розповідала йому давню легенду і запитав у брата: — А ти знаєш звідки пішла назва нашої країни? Легенда розповідає, що «на світанку» творення нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де зупинився Бог з ангела - ми, була багатою на звірів і пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися туди зі словами: «Рушаймо у край!» Кажуть, з того часу і пішла назва нашої держави – Україна. Пітер заслухався і пожалкував, що його дитинство пройшло не поруч з бабусею. Сильна туга охопила його серце, бо ніколи не бував він на Батьківщині своїх батьків. Оповідання Сумеї Денисюк (Округа Ню Йорк СУА) Літні канікули Митька
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
