Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2022 5 «Щоразу, йдучи цією Алеєю, хо - четься сповільнити кроки та зата - мувати подих... Бо кожне деревце тут наче продовження життя тих, кому його обірвали люті беркутів - ці в буремні дні Революції Гідно - сти. Тут стараюсь хоча б промо - вити коротеньку молитву “Отче наш...” — у пам'ять про Героїв Майдану. Вони першими стали на захист Вітчизни в новітній історії України і першими віддали за неї свої життя. Слава Захисникам України!» (Валентина Матвіїв) 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні — на вшанування подвигу та увічнення великої людської, громадянської та національної відваги, сили духу та стійкості Героїв, завдячуючи яким змінено хід історії України. Цього дня 2014 р. на вул. Інститутській у Києві силові підрозділи розстріляли близько ста протестувальників, яких назвали «Небесною Сотнею». Це день пам’яті про Героїв, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 р. — лютий 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та европейське майбутнє України. Це день вшанування тих україн - ців, які ціною свого життя оберігають незалежність України та боронять її від російської аґресії. Ступаючи Алеєю Героїв, Спинись на мить... не поспішай іти. Шляхів попереду у тебе ще сувої! Та цей не смій поквапливо пройти. Згадай Майдан, що кров'ю окропили Чиїсь сини, чиїсь батьки, діди... По всій Вкраїні височать могили, А ти сюди їх вшанувать прийди. Тут кожне деревце — чиєсь обличчя, Одне із Сотні Ангелів небес. Для когось, може, шлях цей — просто звичка. Але комусь він — як «Христос Воскрес!» Бо ж до Майдану ми були, мов мертві. Не відали ні хто ми, ні чиї... Підступний ворог все робив, щоб стерти Вкраїнську душу з рідної землі. Тому — Майдан.Тому — багато крові. Тому — Алея з туй і чорнобривць. Рости їм! Та не вернуться Герої... Тож зупинися... й тихо помолись... Валентина Матвіїв, м. Жидачів Львівської області Ступаючи Алеєю Героїв Алея Героїв у Жидачеві. Фото В. Матвіїв
Page load link
Go to Top