Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
серце Української Мови. Усе кругом укра- їнське, а в хаті вже чужі люди. Думає Українська Мова: «Невже доведеться мені десь на світових роздоріжжях заги- нути? Де ж мені, бідній, подітись?» Іде полями, лісами, тернистими доро- гами, аж тут натрапила на крислату липу. Подумала, що під нею у холодочку від- почине. А як приємно було там! Пахло духмяним медом. Чулось радісне дзиж- чання пчілок. Шуміло збіжжя на полях. Неначе на правдиво рідній землі. Ніхто тебе не кривдить, ніхто не насміхається. Усяка комашня виграє свої мелодії. Час від часу і пташинка зацвірінькає на липі. Положилась Українська Мова на зеле - ну м'яку травичку і під липою заснула, бо ж по такій непривітній подорожі було чого втомитись та й зажуритись. Аж ось їй сниться: над нею літають ангелики. Повбирані у вишиванки, вони співають: «Гей, у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну гей-гей розвесе - лимо». Потім стали перед сплячою Укра- їнською Мовою і всі гуртом сказали: «Не журись, Українська Мово, ми тебе поне- семо на наших крилах до всіх українських дітей світу, бо ми є їхніми ангеликами-хо- ронителями, і покажемо їм твою красу та велич. Сусіди-вороги намагались тебе знищити, а українському народові нав'я- зали чужинську мову. Але українські ді- точки мають добрі та щирі серденька і вони тебе, Українська Мово, приймуть». Тут Українська Мова пробудилась: перед нею стояв гурт дітей, вбраних у вишиванки. Вона не знала, що й сказати, тільки диви - лась і дивилась на тих чудових діточок і ду - мала, що це знову сон. У ту хвилину один з хлопчиків запитав: «А що ти тут робиш на самоті?» Українська Мова розповіла ді - точкам про своє горе та запитала, хто вони такі. Діти дружно відповіли: «Ми — члени Гуртка плекання української мови. Нас уже багато по світу. Ми прийшли до тебе, Укра - їнська Мово, щоб тобі допомогти і щоб ти завжди була з нами. Ми молились до на - ших ангеликів і дізналися, що ти блукаєш самітна. Вони післали нас до тебе, щоб тобі допомогти. Ось ми з тобою і не дамо тобі загинути та ще й розбудимо любов до тебе у тих українських дітей, які від тебе відцурались». З того часу Українська Мова вже не блукала сиріткою по світу. Українські діти взяли її до свого товариства та присягнули ніколи і нікому не дати знущатись з неї. Між собою розмовляли україн - ською мовою та співали українських пісень. Українська Мова зра- діла з цього, а з нею зрадів увесь український нарід і діти, розки- дані по світу. Вони взялися за руки та вигукнули: «Слава і честь Українській Мові на віки вічні і життя вічне!» Олег Шупляк. Берегиня НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2022 37
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
