Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вона займалася ніби «чистим мистецтвом», нех - туючи реальною, конкретно-корисною роботою. Тому вона також не одну «голову скрутила» своїм задумам — віддавала перевагу чорновій роботі та виконанню громадянського обов’язку, що могли б зробити й інші, а не конче талановита поетеса і геніальний драматург. Сучасники Лесі Українки та Івана Франка ніяк не могли (чи не хотіли?) зрозумі - ти цього. Звідси гіркота і біль найголовнішого Леси - ного львівського спомину, про який вона розпові - дає з Сан-Ремо Іванові Франкові. ...У листопаді 1901 р. Леся Українка знову від- відала Львів. Це вже був шостий її приїзд, усього вона побувала у Львові вісім разів. Через Львів вона їхала на Захід — до Відня, Берліна, Софії, Іта- лії. І завжди тут зупинялася — і щоб відпочити, і щоб зустрітися з друзями, серед яких був найвід- даніший їй Михайло Павлик. Часто вона привози- ла гроші на видання українських журналів, які че- рез цензуру не видавали в царській Росії. З цієї ж причини у Львові друкувалися майже всі художні твори Лесі Українки. Тут вийшли у світ дві поетичні Фрагмент листа Лесі Українки до Івана Франка збірки («На крилах пісень» за сприяння Франка у 1893 р. та «Думи і мрії» у 1899). А значно раніше, у 1884, на сторінках львівського часопису «Зоря» був надрукований перший вірш Лариси Косач «Конвалія», підписаний «Леся Українка». Саме з нього почався шлях до світової слави. До Львова притягали письменницю і громадські справи, і особистий інтерес. Через Львів їздила в Софію до М. Драгоманова, її дядька, якому вона (як і кілька поколінь української, зокрема галицької, молоді) була зобов’язана своїм духовним становленням і який помер на її руках під час Лесиних гостин... Ще трагічнішим був для Лесі 1901 рік. На його початку вона приїхала до Мінська до найближчої тоді для неї людини — Сергія Мержинського, що помирав від туберкульозу, і до останньої хвилини була з ним. Вона витримала всі душевні муки, та перелила свої почуття у драмі-поемі «Одержи - ма». На Франків докір, що в поемі епічний тон не витриманий, Леся відповідає: «Признаюся Вам, що її в таку ніч писала, після якої, певне, буду дов- го жити, коли тоді жива осталась. І... писала, не пе- ретравивши туги, а в самому її апогеї». Хіба після всього цього могло не похитнутися і без того слабке Лесине здоров’я? Тому новий спа - лах туберкульозу. На цей раз — легені. Раніше бо - ліли рука, нога, після найтяжчих операцій хвороба причаїлася, і ось знову... Лікарі радять їй поїхати до Буркута, звідки Леся рушає в Італію. А по доро - зі в Сан-Ремо знову з’являється у Львові. Її зустрів М. Кривинюк, майбутній чоловік її сестри Ольги. У його будинку по вул. Чарнецького, 26 (тепер Вин - ниченка) Леся Українка зупинилася і про нього не забувала до останніх років життя. Звідти листувала - ся з керівниками НТШ, з ученими, особливо часто з фольклористом-музикознавцем Ф. Колессою та етнографом В. Гнатюком. Пізніше, коли Леся стала дружиною Климента Квітки, відомого музикознав - ця-фольклориста, вона організувала запис мелодій кобзарських дум на фонографічні валки, а згодом і друкування цих записів. Зі свого скромного бюдже - ту виділила гроші на цю шляхетну справу. Валки з записами дум збереглися до нашого часу в родині Ф. Колесси. Львівські вчені Г. Нудь - га та Ю. Сливинський реставрували їх та перенес - ли на платівку. Які ж були подивування й захват, коли був виявлений запис із голосом самої Лесі Українки! Щодо фонографічних валків і рукописів, то Леся заповідала їх НТШ. Про це вона писала у квітні 1913 р. у листі-зверненні до бібліотеки НТШ. І зворотна адреса була та сама: «Львів, Чарнецько - 30 OUR LIFE • January-February 2022
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
