Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Січень-Лютий 2022 17 У 2018 р. Комітет організував доповідь про Голодомор у музеї Го- локосту ( Holocaust Memorial Centerу ) у Фармінґтон-Гіллс (штат Мі- чиґан), яку прочитав відомй професор Метью Повлі з Університету штату Мічиґан (Michigan State University) в Іст-Ленсінґу. У листопаді 2018 р. Комітет влаштував показ фільму д-ра Бориса Буняка «Коли вмираємо з голоду», що відбувся в Детройтському інституті мис - тецтв ( Detroit Institute of Arts ). Під час розповіді п. Марусі Зарицької про свідків Голодомору — Лесю Місьонг, яка проживає в Лівонії (Мічиґан), і Марію Сулківську, яка проживала в Монро (Мічиґан), до короткого виступу вийшов зять п. Марії Василь Карпенко. Колишній учитель історії, п. Василь дуже емоційно розповів про сталінський терор і цим особливо зворушив усіх присутніх. Пані Маруся Зарицька зауважила на важливу роль окремих до - повідачів у попередніх відзначеннях: д-р Віра Андрушків з її відда- ною великою працею та канадська активістка Валентина Курилів, яка виготовила ілюстрації для уроків про Голодомор і розмістила їх у спеціальному автобусі (що міг переміщатися всюди, де навчали - ся студенти). Згадала про роль д-ра О. Данилюк, котра подала уро- ки на інтернеті Edu Paths, Arc of Inquiry , та Доріс Дужий, учасницю Учительських конференцій, а також про величезний вклад авторів підручників про Голодомор, як Богдан Клід, д-р Олександр Мотиль і д-р Роман Сербин. Доповідачка підкреслила, що у 1953 р. свідок Го - лодомору Петро Майсюра, житель Детройту, взяв участь у підготовці та друкуванні двотомної книги « Black Deeds of the Kremlin » («Чорні діла Кремля»). Відмітила також і працю редактора газети «Українські Вісті», свідка Голодомору Михайла Смика. Пані Зарицька також вказала на визначну роль газети «Детройт - ські новини», яка виходить вже більше ніж півстоліття, та звернула увагу на заклик її редактора Ярослава Березовського долучитися до проєкту відкликання премії Пулітцера Вольтеру Дюранті, котрий сві - Зліва направо: Соломія Сорока (скрипаль), д-р Олена Данилюк (ведуча), Марія Зарицька (доповідач), Ірина Свитка, Галина Яловенко, Оксана Зава - денко. Фото Наталі Шморон домо заперечував Голодомор в Україні. (Цей проєкт, очолений п. Оксаною Пясецькою, можна знайти в інтернеті та долучити - ся до підписання петиції Revoke Walter Duranty Pulitzer Prize . На цей час зібрано трішки більше ніж 5700 підписів з потрібних 7500). Доповідачка розповіла про створення Конґресової ко - місії Америки у 1986 р.; уряд на той час виділив $400 000 на дослідження і тритомник спо - гадів людей, які вижили під час Голодомору. Цю збірку вкладав Мічиґанський науковець з Анн Арбору Джеймс Мейс. Напри - кінці доповідачка надала слово учневі City of Midland Dow High School Енді Уао, який одержав нагороду за нарис «Голодомор і брак комунікації». За цей кон - курсний твір його відзначено стипендією. Музичною частиною зустрічі став виступ талановитої профе - сорки скрипки Соломії Сороки, доньки відомого українського графіка Богдана Сороки. Про - фесійні рухи смичка, скрипка, яка плаче, та тужлива мелодія Й. Баха « Adagio in D Minor », що розливалася залою, тільки під - силили сум і біль за мільйона- ми людських життів, які стали жертвами страшного Голодо- мору-Геноциду. На завершення зустрічі д-р Оле- на Данилюк ще раз звернула - ся з подякою до організаторів, спонсорів і всіх присутніх у залі. Вона відзначила важливість того, як наша громада щорічно гуртується та дбає про те, щоб світ дізнався якнайбільше про трагічні події в Україні. «Завжди будемо пам’ятати жертви Голодомору-Геноциду українського народу 1932— 1933 років» — нехай ці слова закарбуються у наших серцях і стануть гаслом як для ниніш - нього, так і для багатьох май- бутніх поколінь.
Page load link
Go to Top