Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя May | Травень 2021 36 Конвалії Оповідання Любов Дмитришин-Часто ‚ письменниця‚ Норт Порт‚ Флорида Андрійко‚ як хлопець‚ любить тільки хлоп’ячі забави. Найпри - ємніше бігати за м’ячем по подвір’ю‚ а коли ще й у товаристві з кимось‚ то це вже безмежне задоволення. Друге улюблене занят - тя — рибалка. Рибалити він ходить тільки у товаристві тата. Вони до цього завжди ретельно готуються: нашукують хробачків‚ ла - годять вудиці‚ мама складає їм до торбинки полуденок‚ бо вони йдуть надовго. Дорогою вони розмовляють‚ а над річкою або над озером сидять тихенько і спостерігають за поплавками‚ щоб‚ коли вони зануряться у воду‚ вчасно смикнути за вудицю. Тоді над го - ловою злітає сріблястий злиточок — рибина. Вони з татом завжди приносять риби на добру юшку. Ще Андрійко любить їздити на ве - лосипеді‚ але тільки в товаристві Наталки‚ що живе поруч. Вона завжди їде слідом і весело сміється‚ бо він виробляє на своїм велосипеді усілякі викрутаси‚ навіть піднімає переднє коле - со‚ а їде тільки на задньому. Наталка такого не вміє‚ але йому не забороняє. Деколи Наталка зупиняється на лузі‚ куди вони їздять‚ і йде зби - рати квіти‚ а Андрійко чекає при дорозі. Звичайно він нетерпели - виться і безперестанку кличе її: — Чи ти вже‚ Наталко? І що в тих квітах? Зараз зів’януть‚ то пощо їх зривати? — Вони дуже гарно пахнуть‚— відповідає на те Наталка.— І дуже гарні. Тільки подивися... Але Андрійко навіть не хоче дивитися‚ бо квіти — не чоловіча справа. Коли ж Наталка підносить китицю квітів до його носа‚ він відвертається. Та ось одного разу сталося непередбачене. Вони з татом риба - лили і на гачок вхопилася така велика риба‚ що вудиця зламалася‚ коли витягали її. Після того тато захотів зловити ще одну таку й Ан - дрійко віддав йому свою вудицю‚ а сам побіг на лужок. На лузі було багато квітів. Андрійко навіть пошкодував‚ що не - має Наталки — вона б дуже тішилася. І тут йому вперше спало на думку: а чим то вона‚ власне‚ тішиться‚ що такого незвичайного є у квітах? Він зупинився і став приглядатися. Назви квітів Андрійко знав‚ бо Наталка весь час їх називала. Тепер була весна і густо цві - ли конвалії. Вони ніби затягнули галявину білозеленим покрива - лом‚ що густо-солодко пахло. Було їх так густо‚ що й ступити ніде. У другу неділю травня відзна - чають велике свято — День ма - тері. Запровадили його у 1910 році у Фінляндії, а люди у різних країнах світу відразу його під - хопили. У 1928 році це свято прийшло і в Україну: люди при - йняли його охоче і День матері гармонійно увійшов у життя українців. Однак не на довго, бо у 1939 році радянська влада його скасувала. Повернули свято аж у 1991 році за часів відновлен - ня незалежности України. І це дуже приємно, що наші матусі мають свій особливий день. Бо на цілій планеті немає ріднішої та світлішої людини, як мати. Любі діти! Бережіть своїх матусь, безмежно любіть їх, турбуйтеся про них, говоріть їм щирі слова любові та підкрі - плюйте їх добрими справами. І не тільки у День матері, але завжди робіть для мами щось приємне та проявляйте повагу і вдячність!
Page load link
Go to Top
