Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя May | Травень 2021 31 важко: треба продати житло, знайти нове, отримати місце роботи. Хоч і вийшли з полону, але фактично де були, там і залишилися. Сподіваюся, батько таки зможе виїхати, але ж скільки людей ще зостануться». Також вражає історія й інших членів луганської родини художниці: «Мої двоюрідні родичі виїжджали з Лу - ганщини на початку війни. Але за пів року, не отримавши допомоги від уряду як переселенці, змушені були повернутися додому. Було непосильно розпочати життя “з нуля”, без роботи та житла. “Зрозуміли, що нікому тут не потрібні, та й повернулись додому”,— саме так мені сказала сестра, повертаючись у “сіру” зону». Тому «Мистецтво і війна» — проєкт про те, як найближчі рідні американської мисткині стали поло - неними російських окупантів. Виставки в Каліфорнії присвячені також усім людям, які пройшли схожий життєвий шлях або так само зазнали катувань. «У 21 рік мені здавалося все можливим, як у Голлівуді» Юлія Гасіо народилася в Луганську. Згадує, у юнацькому віці «надивилася голлівудських фільмів, помрі - яла — приїду і зможу все, у 21 все здається можливим». І — змогла: отримала дві вищі освіти у сфері мис - тецтва, стала викладачем, працює на двох факультетах університету м. Лонґ Біч. «Зараз я дивлюся назад і не розумію, як це мені в голову прийшло: самій, з одним квитком, приїхати до штатів, почати все "з нуля" з освітою. Це була моя мрія — працювати у мистецтві, адже у Луганську батьки самі за мене вирішили, мовляв, потрібно бути викладачкою англійської мови, бо творчістю не зароблятиму»,— згадує Юлія. Світ не знає про нашу війну «Якщо в Америці хоч якось обговорюється Крим, то про Донбас мовчать. Про те, що там десятки тисяч людей загинули, тисячі і тисячі переселенців... І ми ще й досі це російське вторгнення не називаємо прав - диво війною»,— прошу авторку проєкту розповісти про реакцію відвідувачів виставки, і вона пояснює, що американці здивовані. Кажуть: «Що? У центрі Европи? І ми про це нічого не знаємо?» «В американських ЗМІ я не бачу, щоб показували військові дії в Україні. Але щоразу бачу здивування моїми картинами, і це після шести років війни, на жаль!»,— ділиться художниця. На її переконання, нині важливо відкрити діалог про справжні причини неоголошеної війни та руйнівну силу проросійської про - паганди в Україні. Як художниця, Юлія бачить свою роль саме у використанні доступних їй засобів — твор - чих — для спонукання до критичної думки, до обговорення, зустрічних розповідей. «Ця серія картин покликана привернути увагу до постійного болю і страждання мирного населення в Україні. Вони також повинні слугувати для мене терапією, щоб прийняти те, що моя сім’я постраждала і її життя назавжди змінилося. Найімовірніше, я ніколи не повернусь до рідного міста через небезпеку. Цей проєкт став моїм паломництвом через переоцінку власного минулого, щоб зріло сформувати моє нове майбутнє»,— каже Юлія Гасіо. Юлія Гасіо. Спіраль вниз / Yulia Gasio. Spiraling Down Юлія Гасіо. Залишаючи дім / Yulia Gasio. Leaving Home
Page load link
Go to Top