Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя May | Травень 2021 30 «Art and War» як переклад страшної історії Уже у двох містах Каліфорнії — Лонґ Біч і Фрес - но — пройшли виставки робіт з проєкту Ю. Гасіо «Art and War: Donbas, 2014 to the Present». Цикл картин присвячено цивільним жертвам російсько - української війни на Донбасі. Для «Нашого життя» авторка поділилася задумом: «Я не журналістка, не письменниця, і я не була у зоні війни... Я намагаюся у своїх картинах показати те, що мені розповіли мої батьки, моя родина. На - магаюся так передати їхню історію. Як художниця, я маю це зробити... це мій обов'язок — «перекласти» їхню історію. І я рада, що союзянки зацікавилися цим проєктом та посприяли з організацією виставок». «Я переписую страхітливі та жахливі події з викорис - танням фігури, символіки та іконопису. Символи та акти насильства, спричинені цивільному населенню, зображаються... як фокусна точка цілої серії творів. Я зображую трансформацію суспільства, що пережи - ває насильство та етнічні чистки»,— додала Юлія. «Не розумію, чому війну не називають війною» Оскільки знає реалії російсько-української війни та справжній стан справ на Сході, Юлія Гасіо най - більше дивується тим, що російську агресію досі офіційно називають різними обхідними терміна - ми: «Чомусь війну в Україні не називають війною... Тож мета мого проєкту — просвітня. Коли я знаю, що моя родина пройшла катування, то мені дуже важко назвати те, що на Донбасі, "громадянською війною" або якимось АТО». Терористичні акти у США чи світі, нагадує вона, це є зовсім не те, що зараз відбувається в Україні, і це дуже різні речі. Мистецький проєкт Юлії Гасіо відкриває в США правду про війну Художниця працювала над проєктом близько трьох з половиною років. Її полотна вражають не лише змістом, але й розміром: перший колаж від 3 до 10 метрів. На картинах є мама Юлії, яка за - лишає квартиру і стає переселенкою. Таких нині в Україні — тисячі. «У нашій квартирі вибито вікна. З часом мама змогла їх забити, але там ціла історія, як вона найняла хлопця за шмат ковбаси, щоб від - ремонтував шибки. У 2014 там навіть не було чим харчуватися!»,— ошелешує авторка. «Потім,— веде вона далі,— малюнок розміром десь 2 на 1 метр про пробудження моєї національ - ної свідомості, про розуміння повномасштабного обману, загальнослов’янського міту, який розсіяв - ся, мов туман, з початком війни». Картина з птаха - ми — це метафора про воєнні реалії, в яких опини - лася Україна. Інші полотна — про зруйновані оселі луганців. І ще — колаж з фотографії, яку позичив випадковий знайомий, військовий медик. «Їх не змушували вбивати, але вбивали у них на очах» Коли слухаєш розповідь Юлії про історію її сім’ї, то волосся стає дибки, незалежно від того, скіль - ки вже чув про нинішню Україну. Її батька, двою - рідного брата і дядька схопили просто на вулиці. Їх тримали у підвалах, змушували працювати, зо - крема, закопувати частини тіл інших людей. «Їх не змушували вбивати, але на їхніх очах вбивали інших, — з болем каже союзянка.— Я не знаю, як вони звідти вийшли, думаю, що змогли відкупити - ся грошима». Їх так і не змусили вступити до про - російських військ, але і виїхати звідти їм теж дуже Чоловіки, яких тримали у підвалах і змушували закопувати частини інших людей у землю. Рідна мама, яка за ковбасу наймає хлопчину відремонтувати вибиті вікна у квартирі. Усе це — на картинах мисткині Юлії Гасіо, яка розповідає американцям про те, що насправді відбувається у центрі Европи, у її рідному Луганську. Юлія Гасіо — членкиня 111-го Відділу ім. Алли Горської СУА в Лос-Анджелесі. Худож - ниця викладає у Каліфорнійському державному університеті, м. Лонґ Біч. «Я американка за вибором, але українка за кров’ю,— каже Юлія у біографії на власному сайті,— на своїх картинах і малюнках я зображую травми, які через війну останні шість років отримують мої найближчі рідні на Сході України». Ганна Твердохліб , 111-й Відділ ім. Алли Горської, Лос-Анджелес я розповідаю її історію у своїх картинах» «Мою родину катували на Донбасі, ОДНА З НАС
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
