Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя May | Травень 2021 28 «американської житниці». На жаль, джерела, опи - суючи історію менонітів, називають українські сте - пи російськими, а пшеницю — російською. Голодомори в житниці Европи Скасування кріпацтва у 1861 р. дало поштовх економіці. Статки росли і заможні українські селя - ни нарешті змогли стати гравцями на ринку хліба та цукру. Проте Перша світова війна та більшо - вицький переворот призвели до першого голоду у 1921 р. На щастя, за підтримки США, його наслід - ків вдалося швидко позбутися. Але вже у 1932 р. Сталін почав сплановану боротьбу з українськими заможними селянами. Голодомор 1932—1933 рр. на десятиліття змінив економіку та навіть харак - тер українців, а на кращих землях Европи виглядає особливо драматичним. Европа та світ знали, мов - чали і купували український хліб. Це окрема історія «бізнесу на крові». Травма з назвою «страх голоду» була надзвичай - но глибокою. Тому люди, сім’ї яких пережили Голо - домор, часом мають специфічне ставлення до їжі: ірраціональний страх голоду спонукає їх до ство - рення великих запасів їжі, накопичення та надмір - ного її споживання. Хліб ритуальний Хліб у нашій культурі — це більше, ніж харч. Це — сакральний об’єкт, оберіг, символічна жер - тва, втілення божества. Його цілують, ним присяга - ють, ним зустрічають, скріплюють договір. Хліб — синонім добробуту та їжі загалом. Зверніть увагу на подібність слів жито і жити в українській мові. Тематика хліба та хліборобства також є у народ - ному мистецтві (кераміка, писанки, образотворче мистецтво). Про хліб є безліч прикмет і прислів’їв. Від народження і до смерті Новонародженій дитині клали у головах хліб, як знак життя, та ніж — на оборону перед злом. Хресних батьків запрошували, обмінюючись з ними хлібом. На хрестини хліб несли замотаним у рушник, щоб дитя було з хлібом та не було голим. Весільний хліб – коровай – об’єднував у собі дра - матургію весілля та слугував комунікатором, сим - волічною мовою. Він є символом згоди на шлюб; з ним запрошували гостей на весілля та благослов - ляли молодих; він символізував поєднання двох родів. Окрім короваю, випікалося багато іншого весільного обрядового печива. Майже кожна подія в обрядовому році україн - ців мала свій призначений хліб. Багато практик зберігається і досі: калита на Андрія; дідух, кутя та колачі на Різдво; паски та баби на Великдень; мандрики на Петра і Павла; шулики з маком на Маковея. Покидала цей світ людина теж у супро - воді хліба — маленькі хлібчики, які покійному клали за пазуху, коливо з пшениці та меду як по - минальна страва. Який хліб їли у Львові Мені ближчою є галицька та львівська кухня, тому особливо цікаво розповісти, які хліби випі - кали у Львові вже в XIII ст.: житній хліб «разовий» із борошна просіяного один раз і «питльований» із добре просіяного борошна; пшеничний хліб із Фото надане Історичним товариством Канзасу Весільний хліб-коровай роботи Ляриси Зєлик (64-й Відділ, округа Ню Йорк)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
