Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя May | Травень 2021 28 «американської житниці». На жаль, джерела, опи - суючи історію менонітів, називають українські сте - пи російськими, а пшеницю — російською. Голодомори в житниці Европи Скасування кріпацтва у 1861 р. дало поштовх економіці. Статки росли і заможні українські селя - ни нарешті змогли стати гравцями на ринку хліба та цукру. Проте Перша світова війна та більшо - вицький переворот призвели до першого голоду у 1921 р. На щастя, за підтримки США, його наслід - ків вдалося швидко позбутися. Але вже у 1932 р. Сталін почав сплановану боротьбу з українськими заможними селянами. Голодомор 1932—1933 рр. на десятиліття змінив економіку та навіть харак - тер українців, а на кращих землях Европи виглядає особливо драматичним. Европа та світ знали, мов - чали і купували український хліб. Це окрема історія «бізнесу на крові». Травма з назвою «страх голоду» була надзвичай - но глибокою. Тому люди, сім’ї яких пережили Голо - домор, часом мають специфічне ставлення до їжі: ірраціональний страх голоду спонукає їх до ство - рення великих запасів їжі, накопичення та надмір - ного її споживання. Хліб ритуальний Хліб у нашій культурі — це більше, ніж харч. Це — сакральний об’єкт, оберіг, символічна жер - тва, втілення божества. Його цілують, ним присяга - ють, ним зустрічають, скріплюють договір. Хліб — синонім добробуту та їжі загалом. Зверніть увагу на подібність слів жито і жити в українській мові. Тематика хліба та хліборобства також є у народ - ному мистецтві (кераміка, писанки, образотворче мистецтво). Про хліб є безліч прикмет і прислів’їв. Від народження і до смерті Новонародженій дитині клали у головах хліб, як знак життя, та ніж — на оборону перед злом. Хресних батьків запрошували, обмінюючись з ними хлібом. На хрестини хліб несли замотаним у рушник, щоб дитя було з хлібом та не було голим. Весільний хліб – коровай – об’єднував у собі дра - матургію весілля та слугував комунікатором, сим - волічною мовою. Він є символом згоди на шлюб; з ним запрошували гостей на весілля та благослов - ляли молодих; він символізував поєднання двох родів. Окрім короваю, випікалося багато іншого весільного обрядового печива. Майже кожна подія в обрядовому році україн - ців мала свій призначений хліб. Багато практик зберігається і досі: калита на Андрія; дідух, кутя та колачі на Різдво; паски та баби на Великдень; мандрики на Петра і Павла; шулики з маком на Маковея. Покидала цей світ людина теж у супро - воді хліба — маленькі хлібчики, які покійному клали за пазуху, коливо з пшениці та меду як по - минальна страва. Який хліб їли у Львові Мені ближчою є галицька та львівська кухня, тому особливо цікаво розповісти, які хліби випі - кали у Львові вже в XIII ст.: житній хліб «разовий» із борошна просіяного один раз і «питльований» із добре просіяного борошна; пшеничний хліб із Фото надане Історичним товариством Канзасу Весільний хліб-коровай роботи Ляриси Зєлик (64-й Відділ, округа Ню Йорк)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
