Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя June | Червень 2021 Маріянна Заяць СЛОВО ГОЛОВИ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ 4 Коли готувала свій останній допис до «Нашого Життя» на посаді голови СУА, мене переповнювали почуття гордости та безмежної вдячности, але водночас охоплювало і відчуття смутку. Невдовзі після смерті моєї мами у вересні 2009 р., мій чоловік, діти і я упорядковували її будинок і відкрили шухлядки її старого письмового стола. У одній з них ми знайшли папку з позначкою «Маріянна і СУА», де дбайливо зберігалися статті з часопису «Наше Життя» та інших газет, які я написала про Союз Українок. Я була глибоко зворушена тим, що моя мама, яка також була самовідданою Союзянкою, гордилася рішенням своєї доньки продовжувати славну традицію СУА. Нині моя чотирирічна внучка Христина з нетерпінням чекає, коли прийде нове число «Нашого Життя», щоб відшукати там світлину своєї бабці. «Дивіться, ось моя бабця!» — щасливо вигукує вона. Я сподіваюся, що колись у майбутньому вона також буде готовою продовжити важливу працю СУА. Хоча будь-який кінець можна вважати втратою, закінчення моєї каденції я втратою не вважаю та маю велику честь передати цю важливу посаду у добрі руки. Наприкінці мого 13-річного головування я все ж таки пережила непоправну втрату, що і є першопричиною мого смутку. Я втратила одного з палких шанувальників СУА, який підтримував мене протягом майже 50 років нашого подружнього життя, — свого дорогого чоловіка Мирона, який нещодавно відійшов у вічність. Одразу після мого обрання на посаду голови у 2008 р., він став моїм наставником, радником, істориком СУА. Часом він мав критичний погляд на певні речі, але, незважаючи ні на що, завжди залишався моєю підтримкою. Подумки я все ще бачу, як він подає мені знак, що «все гаразд», і ніжно всміхається після однієї з моїх численних промов, чую його голос, який підказує мені слушну пораду. Мирон направду був вірною «союзянкою»! Дякую, Мамо, Христино і Мироне! Ви розділили зі мною дорогу, яка принесла мені найбільшу винагороду в житті! Коли 13 років тому я почала писати цю колонку, я мала на меті вести хронологію та підсумовувати досягнення, проєкти і цілі нашої організації. Мене непокоїла думка про те, що наші зусилля були занадто різноплановими, а отже деякі з них могли просто випасти з поля зору. Докладно описати в «Нашому Житті» всі наші старання було неможливо, і я переживала, що коли про них ніде не повідомляти, наші членкині, друзі, благодійники та громада можуть не до кінця усвідомлювати самовіддані, часто величезні, зусилля наших членкинь і Управи. Від 2008 р. діяльність СУА під проводом нашої Головної Управи була багатою та різноманітною, але зосередженою та плідною, навіть коли ми переживали буремні часи, амбітною, але скромною. Наші проєкти і наша діяльність формувалися під впливом подій в Україні та Америці: моя 13-річна каденція — це майже половина з 30 років відновлення Української незалежности, що проходили у прискореному ритмі, часто сповнені бурхливими подіями. Протягом половини мого головування Україна потерпала від безжалісної агресії, яку розв’язала проти неї Росія. Наша динамічна організація підтримувала студентів-протестувальників на Майдані, а також надавала студентам стипендії на навчання та розвинула інноваційні програми при університетах. Ми надавали допомогу дітям-сиротам, а також людям літнього віку, які мали потреби. Нашу допомогу також отримали поранені та скалічені війною воїни, ми доправили до шпиталів обладнання, якого їм так бракувало. СУА співпрацював з численними українськими та американськими організаціями у намаганнях розбудовувати нашу громаду, підтримувати людей, які постраждали від стихійних лих, полегшувати стан людей, які стикнулися з наслідками пандемії КОВІДУ. Надаючи цільову матеріяльну допомогу, СУА також підтримував програми в Україні, спрямовані на її духовний розвиток. Насправді за такими численними та знаковими досягненнями стоять тисячі спільно витрачених годин і сотні тисяч спільно зібраних долярів, які від щирого та щедрого серця пожертвували з любов’ю і відданістю наші членкині й друзі. Мені випала велика честь представляти СУА у багатьох країнах світу, на багатьох конференціях і на зустрічах з політичними діячами, а також провідниками місцевих громад і найвищими церковними достойниками. СУА продовжує творити історію тепер вже не лише в українській діяспорі, але, на наше щастя, і безпосередньо в Україні. Ми робимо нашу справу з повагою одна до одної, завжди складаючи подяку талантам і сильним сторонам кожної з нас. Кожна голова СУА приходить на цю посаду з власним баченням і першочерговими завданнями, і кожну очікують свої власні історичні виклики та можливості. Мені залишається лише сподіватися, що протягом моєї каденції на посаді голови мої пріоритети успішно відповідали на виклики часу. Я дякую нашим членкиням за те, що обирали мене своєю головою чотири терміни поспіль і надзвичайно збагатили моє життя. Я сподіваюся, що я також, перебуваючи на посаді голови СУА та виконуючи свою місію, у свій спосіб збагатила ваші життя! Я завжди триматиму СУА й усіх наших членкинь у своїх молитвах! Слава Україні!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
