Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя June | Червень 2021 36 Тарасик, нахилившись над столом, у ниж - ньому куточку аркуша альбому старанно дофарбував доріжку, що вела до дитячого майданчика і, поклавши пензлик у склянку з водою, задоволено видихнув. Усе виглядало по-справжньому, як у їхньому парку: карусель поряд з гойдалкою, що на космічний корабель схожа, під парасолькою-грибочком — заго - родка з піском, де діти піщані палаци зводять і тортики печуть, дощані острівки, що пружи - нять, коли на них стрибаєш... І навіть хатинка з віконечками, що вмостилася у дальньому кутку майданчика і до якої доріжка вимощена з пеньочків, розфарбованих у різні кольори... — Бабусю,— промовив він. — Як тобі моя картина? Бабуся відклала книгу, що якраз читала, і стала уважно придивлятися до онукового малюнка. — Грибочок... мій улюблений синій пеньок... і навіть лавочка є,— бабуся вивчала малюнок, наче порівнюючи його зі справжнім дитячим майданчиком.— Гарно ти все намалював. Хіба що червоний колір у тебе надто блідий. — То в мене червоної фарби замало було, а я ще й багато води додав. — А чому кущик синій?— продовжила бабу - ся. — Якийсь він неприродній вийшов. — Та зеленої фарби вже зовсім не маю,— зітхнув Тарасик.— От і вирішив хоча б синім розфарбувати. — Треба було у мене попросити,— втрутився у розмову молодший братик Богданчик, що якраз зайшов до кімнати.— У мене всі фарби ще є. — А я знаю секрет, як без зеленої фарби ли - сточки зеленими зробити,— таємничо промо - вила бабуся.— І вас навчу, якщо захочете. — Та хіба таке можливо?— скептично заува - жив Богданчик. — Авжеж,— відповіла бабуся.— Нумо екс - перимент проводити! Спочатку олівцем нама - люйте листочок якогось дерева. Після того, як на аркушах з’явилися два ли - сточки — дубовий у Тарасика і кленовий у Богдана — бабуся запропонувала меншому внукові забарвити свій листочок жовтим ко - льором, а старшому — синім. — Мій кленовий листочок наче з осені при - летів,— зауважив Богданчик. — А ми його зараз вмить у літній перетвори - мо,— сказала бабуся та запропонувала хлопчи - кам помінятися аркушами. І тепер Тарасик вже на жовтий кленовий листок старанно накладав зверху синю фарбу, а Богданчик охайно зафар - бовував синій дубовий листочок жовтим... — Оце так диво!— захопливо вигукнув Тарасик. — Бабусю, глянь: дубовий листочок зеленим став!— підхопив Богданчик.— І ні тобі жовто - го, ні синього вже немає! — А можна ще побавитися з кольорами?— поцікавився Тарасик.— Наприклад, жовтий з червоним поєднати... — У живописі є багато правил змішування кольорів,— сказала бабуся.— Це ціла наука і щоб розібратися в ній треба чимало часу. На - разі ж пропоную вам поєднати синій колір з коричневим. Братики хутчій взялися до роботи. І, щоб не повторюватися, Тарасик розфарбував у синій колір квадрат, а Богданчик зобразив коричне - вий круг. Далі так само обмінялися аркушами та старанно наклали синій колір на коричне - вий, а коричневий — на синій. — У мене круг став чорним,— першим закін - чив роботу Тарасик. — І в мене квадрат також,— приєднався до нього Богдан. Оповідання Лариси Тополі із циклу «Казки та оповідки бабусі Лесі» ЧОМУ ЧЕРВЕНЬ ЧЕРВНЕМ ЗВЕТЬСЯ
Page load link
Go to Top