Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя June | Червень 2021 36 Тарасик, нахилившись над столом, у ниж - ньому куточку аркуша альбому старанно дофарбував доріжку, що вела до дитячого майданчика і, поклавши пензлик у склянку з водою, задоволено видихнув. Усе виглядало по-справжньому, як у їхньому парку: карусель поряд з гойдалкою, що на космічний корабель схожа, під парасолькою-грибочком — заго - родка з піском, де діти піщані палаци зводять і тортики печуть, дощані острівки, що пружи - нять, коли на них стрибаєш... І навіть хатинка з віконечками, що вмостилася у дальньому кутку майданчика і до якої доріжка вимощена з пеньочків, розфарбованих у різні кольори... — Бабусю,— промовив він. — Як тобі моя картина? Бабуся відклала книгу, що якраз читала, і стала уважно придивлятися до онукового малюнка. — Грибочок... мій улюблений синій пеньок... і навіть лавочка є,— бабуся вивчала малюнок, наче порівнюючи його зі справжнім дитячим майданчиком.— Гарно ти все намалював. Хіба що червоний колір у тебе надто блідий. — То в мене червоної фарби замало було, а я ще й багато води додав. — А чому кущик синій?— продовжила бабу - ся. — Якийсь він неприродній вийшов. — Та зеленої фарби вже зовсім не маю,— зітхнув Тарасик.— От і вирішив хоча б синім розфарбувати. — Треба було у мене попросити,— втрутився у розмову молодший братик Богданчик, що якраз зайшов до кімнати.— У мене всі фарби ще є. — А я знаю секрет, як без зеленої фарби ли - сточки зеленими зробити,— таємничо промо - вила бабуся.— І вас навчу, якщо захочете. — Та хіба таке можливо?— скептично заува - жив Богданчик. — Авжеж,— відповіла бабуся.— Нумо екс - перимент проводити! Спочатку олівцем нама - люйте листочок якогось дерева. Після того, як на аркушах з’явилися два ли - сточки — дубовий у Тарасика і кленовий у Богдана — бабуся запропонувала меншому внукові забарвити свій листочок жовтим ко - льором, а старшому — синім. — Мій кленовий листочок наче з осені при - летів,— зауважив Богданчик. — А ми його зараз вмить у літній перетвори - мо,— сказала бабуся та запропонувала хлопчи - кам помінятися аркушами. І тепер Тарасик вже на жовтий кленовий листок старанно накладав зверху синю фарбу, а Богданчик охайно зафар - бовував синій дубовий листочок жовтим... — Оце так диво!— захопливо вигукнув Тарасик. — Бабусю, глянь: дубовий листочок зеленим став!— підхопив Богданчик.— І ні тобі жовто - го, ні синього вже немає! — А можна ще побавитися з кольорами?— поцікавився Тарасик.— Наприклад, жовтий з червоним поєднати... — У живописі є багато правил змішування кольорів,— сказала бабуся.— Це ціла наука і щоб розібратися в ній треба чимало часу. На - разі ж пропоную вам поєднати синій колір з коричневим. Братики хутчій взялися до роботи. І, щоб не повторюватися, Тарасик розфарбував у синій колір квадрат, а Богданчик зобразив коричне - вий круг. Далі так само обмінялися аркушами та старанно наклали синій колір на коричне - вий, а коричневий — на синій. — У мене круг став чорним,— першим закін - чив роботу Тарасик. — І в мене квадрат також,— приєднався до нього Богдан. Оповідання Лариси Тополі із циклу «Казки та оповідки бабусі Лесі» ЧОМУ ЧЕРВЕНЬ ЧЕРВНЕМ ЗВЕТЬСЯ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
