Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя August | Серпень 2021 38 волі. Я ж відповіла їй, що я сильна і стійка, бо ко - зацького роду!» І свій козацький край п. Людмила згадує з любов'ю та ностальгією: «Сумую за рідни - ми, за мамою... Болить серце від того, що україн - ське село поволі вмирає... Найстрашніше, що пів села розмовляє російською, а кілька людей з мого села воює... за ДНР». Нині Людмила Вусик проживає у Лос-Анджеле - сі, очолює 111-й Відділ СУА, має дочку і трьох ону- ків. Залишається вірною Україні та українським ідеалам. Об’єднуючи українських патріоток, вона активно провадить роботу з підтримки проукра- їнських ініціатив. З нею можна говорити година- ми, слухаючи оповіді про численні історичні події, свідкинею й учасницею яких вона була; про видат- них українців, з якими зустрічалася, як Михайло та Богдан Горині, Євген Сверстюк, В’ячеслав Чорно- віл, Левко Лук'яненко, Оксана Мешко, Іван Кан- диба, Ярослав Лесів, Зеновій Красівський, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Михайло Косів, Ірина Стасів-Калинець, Слава Стецько, Микола Плав’юк, Павло Дорожинський, Іван Драч, Павло Мовчан. Усі, хто працював з п. Людмилою, пам’ятатимуть її неоціненний внесок у справу здобуття Україною Незалежности, зокрема видання україномовних газет і книжок, благодійництво заради навчання українських студентів та інші добрі справи. Громадську роботу Людмили Вусик відзначено грамотою Міністерства культури України (1994), медаллю ордена Великого князя Литовського Ге - диміна (1995) та орденом Княгині Ольги ІІІ ступе- ня (1998). черів ловить... Здається у Боярці, як вивантажили пакети, підходить до хлопців міліціонер. Вони по - хололи, думали — конфіскують, як не раз бувало... Тоді Лупиніс знайшов в газеті інформацію про зем - лю та запропонував її міліціонеру, мешканцю села. Той почитав і дав “15 хв, щоб зникнути”... Отак і на - ближали ми незалежність, у постійній напрузі», — згадує п. Людмила. Людмила Вусик, як уособлення неоціненного внеску, що зробила українська діяспора у справу незалежности, згадує ті часи з особливим блиском в очах. За межами рідної країни вона і сотні інших свідомих українців допомагали Україні стати неза - лежною та сильною. «Коли в Україні проходив ре- ферендум, я підійшла до свого керівника і сказа- ла: “Я їду в Україну і або звільняюся, або дозвольте відпустку, бо все одно поїду. Адже вирішується питання Незалежности, я повинна там бути”... Мій керівник дозволив їхати, а про звільнення не було й мови. Я провела тоді місяць разом з Народним рухом та бачила усе “зсередини”...» Людмила Вусик пройшла і Майдан 2004 р. — Помаранчеву революцію. Працювала на виборчій дільниці, відстоюючи правдиві голоси та проти - діючи намірам фальсифікувати результати. Тоді через зимову сльоту зламала руку. Але аґітацію проводила навіть у лікарні, де медики жартували: «Українські жінки будуть вмирати, а все одно бо - ротимуться за незалежність». А пізніше згадувала: «Думаю, я там людей таки переконала голосувати правильно. І навіть тут, у США, коли мені довелося потрапити у лікарню, лікарка дивувалася моїй силі Людмила Вусик і Михайло Горинь — правозахисник, дисидент, політв'язень радянських часів, народний депутат України 1-го скликання, почесний голова Республіканської християнської партії. Київ, 2004 Людмила Вусик (праворуч) з Катериною Ющенко, дружиною майбутнього Президента України Віктора Ющенка, під час Помаранчевої революції біля сцени Майдану. Київ, 2004
Page load link
Go to Top