Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя August | Серпень 2021 36 Українці всього світу цьогоріч святкують 30-річчя Незалежности своєї держави, яку вибороли спільни - ми зусиллями та з допомогою добрих друзів Украї - ни у різних куточках світу. Неоціненний вклад у цю боротьбу зробили союзянки, зокрема і Людмила Вусик (Жильцова), нині — голова 111-го Відділу СУА ім. Алли Горської. Роки життя в еміґрації (спочатку у Литві, а потім у США) вона присвятила підтримці українських справ для виборювання Незалежности та подальшого розвитку своєї Батьківщини. Народилася п. Люда у Запорізькій обл. Майже 30 років проживала у Вільнюсі, де з перших днів існування Громади українців Литви включила - ся у її роботу та згодом її очолила. Період перед здобуттям Незалежности п. Людмила згадує з особливими емоціями: «У мене ті роки швидко пролетіли... Майже щодня прибували кур'єри з макетами українських видань... Треба було кож - ного розмістити та подбати про друк і транспорту- вання готових газет, листівок». Йдеться про важ- ливий етап української історії. Не було можливості друкувати правдиві патріотичні матеріали в Укра- їні, а тому гінці з усіх її куточків привозили макети до дружньої Литви, де вже Л. Вусик та її однодум- ці допомагали з друком і відправляли готові мате- ріали в Україну. «Саме ці газети, буклети, листівки несли українцям правду про демократичний роз- виток, допомагали їм зробити усвідомлений вибір на користь своєї незалежности, відкривали очі на совєцькі реалії та злочини влади... Я не могла стоя- ти осторонь і допомагала, чим могла», — пояснює п. Людмила і додає: «Я була продуктом совєцької епохи, бо зростала на інформації, яку чула тільки з радіо у нашому селі або з місцевих газет “Сіль - ське життя” та “Піонерська правда”. В інституті та- кож пропагувалася відповідна ідеологія. Але щось таки мені «відкривалося»... та закралися перші сумніви. Можливо, зіграла свою роль моя бунтар- ська натура. Також значну роль відіграло те, як не- гідно поводилися комуністи... Правда про совіти відкрилася мені у Литві. Серед моїх друзів-литов- ців були діти тих, кого вивозили на Колиму. Вони, хоч і побоюючись, розповідали страшні історії зі свого життя, після яких спадала з очей омана про радянську дійсність...» Л. Вусик розповіла про литовські протести у 1988 р.: «З'явилися газети з матеріалами про те, що відбувалося під час совєцької окупації. Публіку - ЇЇ МІСІЄЮ БУЛА ДОПОМОГА УКРАЇНЦЯМ Зліва направо: Людмила Вусик, Олесь Сергієнко (син Оксани Мешко), Зенон Красівський. Установчий з’їзд Української Республіканської Партії. Київ, Будинок кіно, 1990 ʧ̦̦̌̌ ˃̵̨̖̬̣̞̏̔̍ , 111-й Відділ СУА, Лос-Анджелес Зліва направо: Зенон Коваль (Бельгія), Петро Борсук (Українська Республіканська Партія), Людмила Вусик, Павло Дорожинський перед Меморіалом жертвам Бабиного Яру, що встановлений у 1976 р. Київ, 1990 у боротьбі за свою незалежність
Page load link
Go to Top