Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя August | Серпень 2021 31 Раптом усвідомила, що фактично з усіх моїх літ я половину прожила в незалежній Україні. Та перша половина, прожита в СРСР, як ніби розчинилася в мороці далекої ночі. Треба казати правду — її химери досі ще виринають і намагаються вилізти то на екран телевізора,то намертво вчепитися в табличку з назвою вулиці, вона (химера) приїхала тепер на танках із сусідньої, за - раженої червоним, держави...Тому друга прожита половина, ви- ходить, ще не завершується торжеством свята свободи та одою радости через безумовну та беззастережну перемогу... Проте я все-таки маю право, здається, на безумовну радість усвідомлення, що Україна є — і вона ніколи не вмре, як і співа - ється віками в її гімні. До речі, гімн нинішні тридцятилітні співа- ють так звично, так радісно і так просто, як ніби його ніхто ніколи не забороняв! Ось це, напевне, основна констатація того, що з нами відбулося: відчуття вічного страху зникло... Дивлюся на нинішніх 30-річних і розумію, що відбулося голов - не: між мною тодішньою 30-літньою й ними є велика й прекрас- на різниця. Що я робила у серпні 1991 та якою була? Ми працювали в найбільшій (мільйонний наклад!) газеті України, потрапити туди було за честь — там була унікальна, безстрашна, талановита ко - манда найкращих молодих журналістів, які напередодні 90-х вже відчували себе незалежними, думали незалежно. Усі вони думали й писали яскраво та так, що живий, абсолютно во плоті, цензор-каґебіст, який вичитував кожен рядок, кожен заголовок туди-назад і наперехрест, не міг ніяк вплинути на дух вольності й хуліганський підтекст у кожному, здавалось би, такому ординар - ному звіті про збори на якомусь заводі чи репортажі з поля про збір буряків. Дух «перестройки», яким тоді пояснювалися всі ці вольності, як я розумію тепер, через пів життя, був у нас насправ- ді отим явищем, яке потім виникало в усі українські революції: у молодих проявлялося те, що, здавалось би, навіки мало згину- ти — звідкись вилазило, проявлялось на лицях, тріумфувало в учинках незнищенне «щось», яке називається терміном «україн- ство». Що це? Це науково пояснити не можна... Свою газету ми не звали «Комсомольскоє знамя» — ця назва була їй хіба що офіційним прикриттям, а відома вона була усім як «КоЗа»! І щойно Україна проголосила незалежність, як редак - ція зібралася й постановила, що тепер газета так ії іменем — Не- залежности — зватиметься! Але то було згодом, а тої миті, якщо згадати, вже теж було ба- гато за плечима. Мої друзі вже повернулися з тюрми, де відбу- що перевернули наші життя — і явили нам Україну... Ольга Герасим’юк — заслужений журналіст України; народний депутат України 5—6 скликань; лавреат премії «Жінка третього тисячоліття», член Національ - ної спілки журналістів України; лавреат премії ім. В. Марченка Українсько-американського бюро захисту прав людини (1998—1999) за найкращі журналістські роботи на тему захисту прав людини. У різні періоди працювала на журна - лістських, редакторських та ін. посадах. Була генеральним продю - сером, автором-ведучою проєктів «Проти ночі», «Версії Ольги Гера - сим'юк», «Без табу» та ін. З липня 2014 р. і до нині — на посаді першо - го заступника голови Національної ради України з питань телебачен - ня і радіомовлення. Виконує функції представника України в Керівному комітеті Ради Европи з питань медіа та інформаційного суспіль - ства. У громадській сфері діяльно - сти є куратором волонтерського проєкту, спрямованого на захист та відродження шедеврів культур - ного українського спадку «Школи Лохвицького земства». О̣̽̐̌ ʧ̡̛̖̬̭̥̌͛̀ , заслужений журналіст України, народний депутат України 5—6 скликань слова,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
