Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя August | Серпень 2021 24 Про минуле, сучасне та майбутнє У̡̬̟̦̌̌ ̡̭̯̱̏́̿ ϯϬͲ̸̸̬̞́ ̨̛̦̖̣̖̙̦̭̯̌̚͘͘͘ С̖̬̞̜̐ ʿ̵̨̣̞̜ ̛̞̣̯̭̔̽́ ̨̛̭̟̥̏ ̡̛̱̥̥̔̌ ̨̪̬ ϯϬ ̨̡̬̞͕̏ ̨̺ ̛̛̥̦̱̣͕ ̌ ̡̨̯̙̌ ̨̪̬ ̥̜̱̯̦̌̍̿ У̡̛̬̟̦̌͘ Сергій Плохій — професор історії та директор Українського на - укового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи. Його книги здобули низ - ку престижних премій, зокрема премію Антоновичів і Національну премію імені Тараса Шевченка, а також перекладалися багатьма мовами світу. З нагоди 30-ліття незалежности України ми попросили Сергія Плохія дати інтерв’ю, яке взяла Надія Макконнелл, голова U.S.- Ukraine Foundation. Ми щиро вдячні проф. Плохію та п. Макконнелл за розмову, повний текст якої можна прочитати на нашій вебсто - рінці unwla.org у розділі «News». Інтерв’ю відбулося у червні. Серед інших обговорювалися такі теми: відновлення Україною незалежности; найбільші перемоги та здобутки України за 30 років; питання розвитку українського громадянського суспільства; війна на Сході України та Росія без Пу - тіна; як може діяспора підтримати Україну у наступні 30 років та багато іншого. Н̞̌̔́ М̡̡̨̦̦̖̣̣̌ ;Н͘М͘Ϳ : Коли Ви виїхали з України? С̖̬̞̜̐ ʿ̵̨̣̞̜ ;С͘ʿ͘Ϳ : У 1991 р. мене запросили ви - кладати в Альбертському Університеті в Канаді як професора-гостя. Вилітав я через Москву, бо тоді тіль - ки через Москву можна було вилетіти з Радянського Союзу. І це було якраз у серпні 1991 р., під час пере - вороту. Після того я відвідував Україну на довший або коротший час, але фактично мій побут або, іншими словами, постійне проживання в Україні закінчилося під час перевороту 1991 р. Н͘М͗͘ Хочу звернутися до однієї з багатьох Ваших видатних книжок, а саме «Брама Європи». Почнемо із запитання, яке походить від Вашої книжки: скільки разів Україна була незалежною державою, як довго та чи є теперішня її державність найтривалішою? С͘ʿ͗͘ У серпні 1991 р. була п’ята спроба проголо - сити незалежність протягом ХХ ст. Попередні спроби не були вдалими, а деякі були особливо невдалими: наприклад, Закарпатська Україна проіснувала лише кілька днів; Україна, проголошена ОУН в 1941 р., не проіснувала й жодного дня. Та й Українська Народ - на Республіка, що була проголошена в січні 1918 р., мала дуже таку перервну й складну історію. Так що назвати загальну кількість днів дуже важко — і че - рез те, що ця незалежність була перервна; і частинна незалежність від Росії означала залежність від інших країн, як було з гетьманатом Павла Скоропадського у 1918 р. Безумовно, у серпні 1991 р. ми отримали найдовшу незалежність України, фактично, з часів Київської Русі. Тобто, незалежність Гетьманщини Хмельницького і пізніше Виговського була набагато коротшою, ніж те, що ми маємо нині. Наше поколін - ня живе більше в Незалежності, ніж будь-яке інше покоління за цілу низку століть. Н͘М͗͘ Варто замислитися, чому саме це проголо- шення незалежности України з 1991 р. стало таким успішним. Тут слід згадати й Чорнобиль, і рух сол- датських матерів, що вимагали захисту прав україн- ських хлопців, посланих на афганську війну, відзна- чення тисячоліття християнства... Чи вважаєте Ви, що ці або інші такі події сприяли набуттю незалеж- ности України цього разу? С͘ʿ͗͘ Усі ці фактори, які ви перерахували, були скла - довими частинами цього руху до незалежности. З Чор- нобилю фактично починається вся сучасна політика: створюється перша політична партія в Україні, поза комуністичною — партія «Зелений світ». Починаєть - ся масова мобілізація. Другий компонент, який був пов'язаний з українською незалежністю — і тут теж була масова мобілізація — це леґалізація Української греко-католицької церкви. І третій фактор, пов'язаний з масовою мобілізацією — це страйки на промислових підприємствах, в першу чергу — страйки на Донбасі. Ось ці три речі є найбільш очевидними. Були також інші складові компоненти, але менш важливі. Н͘М͗͘ Ви спостерігаєте й вивчаєте Україну протя - гом усього життя. А я вперше приїхала туди у 1990 р. для участі в «Живому ланцюгу Соборності». За на- ступні два роки я їздила туди ще вісім чи дев’ять разів, тому бачила все очима зовнішнього спосте- рігача. Я була вражена тим, як стратегічно діяли ке- рівники Народного руху Іван Драч і Михайло Горинь, України, і не тільки
Page load link
Go to Top