Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Our Life | Наше життя August | Серпень 2021 24 Про минуле, сучасне та майбутнє У̡̬̟̦̌̌ ̡̭̯̱̏́̿ ϯϬͲ̸̸̬̞́ ̨̛̦̖̣̖̙̦̭̯̌̚͘͘͘ С̖̬̞̜̐ ʿ̵̨̣̞̜ ̛̞̣̯̭̔̽́ ̨̛̭̟̥̏ ̡̛̱̥̥̔̌ ̨̪̬ ϯϬ ̨̡̬̞͕̏ ̨̺ ̛̛̥̦̱̣͕ ̌ ̡̨̯̙̌ ̨̪̬ ̥̜̱̯̦̌̍̿ У̡̛̬̟̦̌͘ Сергій Плохій — професор історії та директор Українського на - укового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи. Його книги здобули низ - ку престижних премій, зокрема премію Антоновичів і Національну премію імені Тараса Шевченка, а також перекладалися багатьма мовами світу. З нагоди 30-ліття незалежности України ми попросили Сергія Плохія дати інтерв’ю, яке взяла Надія Макконнелл, голова U.S.- Ukraine Foundation. Ми щиро вдячні проф. Плохію та п. Макконнелл за розмову, повний текст якої можна прочитати на нашій вебсто - рінці unwla.org у розділі «News». Інтерв’ю відбулося у червні. Серед інших обговорювалися такі теми: відновлення Україною незалежности; найбільші перемоги та здобутки України за 30 років; питання розвитку українського громадянського суспільства; війна на Сході України та Росія без Пу - тіна; як може діяспора підтримати Україну у наступні 30 років та багато іншого. Н̞̌̔́ М̡̡̨̦̦̖̣̣̌ ;Н͘М͘Ϳ : Коли Ви виїхали з України? С̖̬̞̜̐ ʿ̵̨̣̞̜ ;С͘ʿ͘Ϳ : У 1991 р. мене запросили ви - кладати в Альбертському Університеті в Канаді як професора-гостя. Вилітав я через Москву, бо тоді тіль - ки через Москву можна було вилетіти з Радянського Союзу. І це було якраз у серпні 1991 р., під час пере - вороту. Після того я відвідував Україну на довший або коротший час, але фактично мій побут або, іншими словами, постійне проживання в Україні закінчилося під час перевороту 1991 р. Н͘М͗͘ Хочу звернутися до однієї з багатьох Ваших видатних книжок, а саме «Брама Європи». Почнемо із запитання, яке походить від Вашої книжки: скільки разів Україна була незалежною державою, як довго та чи є теперішня її державність найтривалішою? С͘ʿ͗͘ У серпні 1991 р. була п’ята спроба проголо - сити незалежність протягом ХХ ст. Попередні спроби не були вдалими, а деякі були особливо невдалими: наприклад, Закарпатська Україна проіснувала лише кілька днів; Україна, проголошена ОУН в 1941 р., не проіснувала й жодного дня. Та й Українська Народ - на Республіка, що була проголошена в січні 1918 р., мала дуже таку перервну й складну історію. Так що назвати загальну кількість днів дуже важко — і че - рез те, що ця незалежність була перервна; і частинна незалежність від Росії означала залежність від інших країн, як було з гетьманатом Павла Скоропадського у 1918 р. Безумовно, у серпні 1991 р. ми отримали найдовшу незалежність України, фактично, з часів Київської Русі. Тобто, незалежність Гетьманщини Хмельницького і пізніше Виговського була набагато коротшою, ніж те, що ми маємо нині. Наше поколін - ня живе більше в Незалежності, ніж будь-яке інше покоління за цілу низку століть. Н͘М͗͘ Варто замислитися, чому саме це проголо- шення незалежности України з 1991 р. стало таким успішним. Тут слід згадати й Чорнобиль, і рух сол- датських матерів, що вимагали захисту прав україн- ських хлопців, посланих на афганську війну, відзна- чення тисячоліття християнства... Чи вважаєте Ви, що ці або інші такі події сприяли набуттю незалеж- ности України цього разу? С͘ʿ͗͘ Усі ці фактори, які ви перерахували, були скла - довими частинами цього руху до незалежности. З Чор- нобилю фактично починається вся сучасна політика: створюється перша політична партія в Україні, поза комуністичною — партія «Зелений світ». Починаєть - ся масова мобілізація. Другий компонент, який був пов'язаний з українською незалежністю — і тут теж була масова мобілізація — це леґалізація Української греко-католицької церкви. І третій фактор, пов'язаний з масовою мобілізацією — це страйки на промислових підприємствах, в першу чергу — страйки на Донбасі. Ось ці три речі є найбільш очевидними. Були також інші складові компоненти, але менш важливі. Н͘М͗͘ Ви спостерігаєте й вивчаєте Україну протя - гом усього життя. А я вперше приїхала туди у 1990 р. для участі в «Живому ланцюгу Соборності». За на- ступні два роки я їздила туди ще вісім чи дев’ять разів, тому бачила все очима зовнішнього спосте- рігача. Я була вражена тим, як стратегічно діяли ке- рівники Народного руху Іван Драч і Михайло Горинь, України, і не тільки
Page load link
Go to Top