Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.O RG 5 приходу ані тоталітари зму військовост и , ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до вл ади. Там жінки грають пер шорядну роль в ж итті країни. У жоднім іншім краю немає такої п ошани до жінки та бажання одно часно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць . Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивіл ізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є но сителькою тої цивілізації раси... Жінка - мати є найвища форма людства .. . Вона – не войовниця і не коханка. Є в ній біл ь ша духовна с т ійкість і зрівноважені сть.. . Т реба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найгол овніше духовне внутрішнє життя та формування опінії родини спочиває в руках ж інки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько - селянську родину. Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує рас у. Один з найблискучі ших дослідни ків укр аїнських ор ганічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що пі дстави українського солідаризму, які полягають у рівності та одна - ковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає перед усім устрі й української род ини. Отже , жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстав и норм групової організації раси. За витривалість у боротьбі раси завдячуємо жінці та її ролі в родині. Але ж з род ини повстає цілий світ раси. Ел лінський світ народив , міт Платон а про м ужчину й жінку, міт про з’єднання їх в одну дивну й потужну істоту, наймудрішу й найвеличнішу, вселюдську. Український світ дав від свого початку інший мі т про сполучення чоловічих і жіночих первнів . Вони сполучені в одній істоті – Матері . Мати – це н айбільше божество трипіл ьської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глян емо вглиб раси, поза т исячоліття, коли гляне мо, що залишило сь від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й сусп іль ним життям українсь кої раси. Типово б алтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реаль - ностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що ціл ком не бере під увагу а ні історич ного, ані расов ого змісту к раю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями - заклинаннями , або германський кочівник, що « планово » шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гостро - зорим знанням елементів українст ва й оточ ення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. І тому маю сміливість сказати, що всяке відходжен ня від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не н азивались : соціалі зм, донкіхотизм, ди намізм, волюнтаризм. Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допо - могла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбіл ьша серед українських ж інок XIX ст. Річ іде про Ольгу Ко сач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для О . Пчіл - ки. Орга нічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна пр икмета її світогляду, друга – « почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї націон альності» . Фізична любов д о свого та фізична не - нависть до чужог о у світогляді, у духовності , – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благо сло вен - ством українки, закоханої в свої українські си - ли! О. Пчілка, як синте тичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати й про - паґ увати націоналізм в Україні. Та на сторінках її полтавського « Рідного краю » знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналі зму. Там є і далеко глибший клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також п ід - крес лення значення кровної єдності ук раїнців. Отже, її так само мусимо визнати за осново - положницю ідей українського націоналіз му. Треба сподіватись, що чим більше укра - їнці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні тра - диції, тим більше довіри будуть мати до інт уїції, творчості та невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це од ин з найкращих жіночих первнів Е вропи. Він цементує, він дає стійкість і з рівноваженість українському духов ном у
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
