Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.O RG 5 приходу ані тоталітари зму військовост и , ані комунізму – для них майже невідхильною річчю є прихід жінок до вл ади. Там жінки грають пер шорядну роль в ж итті країни. У жоднім іншім краю немає такої п ошани до жінки та бажання одно часно пізнати її істоту, як в Америці. Передовсім в американських біологів знайдемо на цю тему тепер багато аналітичних і синтетичних праць . Спровадити їх можна до кількох підставових тверджень. Жінка є цілком відмінною від мужчини істотою. Роль її в цивіл ізації раси є вища, аніж чоловіча. Вона є но сителькою тої цивілізації раси... Жінка - мати є найвища форма людства .. . Вона – не войовниця і не коханка. Є в ній біл ь ша духовна с т ійкість і зрівноважені сть.. . Т реба признати, що кермує українською родиною жінка. Мужчина виступає назовні як представник і оборонець, але найгол овніше духовне внутрішнє життя та формування опінії родини спочиває в руках ж інки. Особливо видно цю перевагу жінки, коли споглядаємо пересічну міщансько - селянську родину. Жінка в родині є носителькою не тільки щастя щоденності, не тільки понять справедливості, але й суспільної й расової моралі. Вона більше, ніж мужчина, формує рас у. Один з найблискучі ших дослідни ків укр аїнських ор ганічних форм співжиття проф. Ф. Щербина підкреслює, що пі дстави українського солідаризму, які полягають у рівності та одна - ковій відповідальності членів та моральному авторитеті провідника, дає перед усім устрі й української род ини. Отже , жінка дає в родині і найсильніше пов’язання з минулим власної раси, і підстав и норм групової організації раси. За витривалість у боротьбі раси завдячуємо жінці та її ролі в родині. Але ж з род ини повстає цілий світ раси. Ел лінський світ народив , міт Платон а про м ужчину й жінку, міт про з’єднання їх в одну дивну й потужну істоту, наймудрішу й найвеличнішу, вселюдську. Український світ дав від свого початку інший мі т про сполучення чоловічих і жіночих первнів . Вони сполучені в одній істоті – Матері . Мати – це н айбільше божество трипіл ьської основи раси, мати всіх інстинктів, всіх емоцій, всіх прагнень, Мати Всіх Богів, найбільше божество малоазійців і праукраїнської раси. Бо в цій істоті сполучено всі первні людини. І коли глян емо вглиб раси, поза т исячоліття, коли гляне мо, що залишило сь від її початків, то побачимо обожествлення Матері, як символу єдності нації в часі й моралі. Цей символ єдності увійшов і в українську християнську релігію, і в сучасну українську родину, а тим самим кермує й сусп іль ним життям українсь кої раси. Типово б алтійські, містичні блефи блукають серед українців, як примари, і це затирає образ українських духовних реаль - ностей. Так само накидають українцям нужденне планування, взяте з чужих зразків, що ціл ком не бере під увагу а ні історич ного, ані расов ого змісту к раю. Провідник – це тепер алтайський шаман з теоріями - заклинаннями , або германський кочівник, що « планово » шукає міражів, а не вождь українського типу, з великою моральною відповідальністю, гостро - зорим знанням елементів українст ва й оточ ення і з відвагою і з вірою в Божу поміч у Великій Пригоді, що зветься історією. І тому маю сміливість сказати, що всяке відходжен ня від джерел і психології раси – це пониження її, а можливо навіть і запропащення, як би ці ідеї гарно не н азивались : соціалі зм, донкіхотизм, ди намізм, волюнтаризм. Як дійшли інші до розуміння процесу кермування – не знаю. Мені особисто допо - могла велика жіноча індивідуальність, може побіч Наталі Кобринської найбіл ьша серед українських ж інок XIX ст. Річ іде про Ольгу Ко сач – Олену Пчілку. Природна, расова спорідненість – це найважливіше для О . Пчіл - ки. Орга нічне зв’язання зі своєю кров’ю – це одна пр икмета її світогляду, друга – « почуття ворожнечі до інших з приводу любові до своєї націон альності» . Фізична любов д о свого та фізична не - нависть до чужог о у світогляді, у духовності , – ось що характеризує українку від найдавніших аж до останніх часів. Своє під благо сло вен - ством українки, закоханої в свої українські си - ли! О. Пчілка, як синте тичка суспільних теорій, перша в нас має честь свідомо уживати й про - паґ увати націоналізм в Україні. Та на сторінках її полтавського « Рідного краю » знайдем не тільки популярні тепер кличі націоналі зму. Там є і далеко глибший клич – клич очищення нації від чужих елементів, а також п ід - крес лення значення кровної єдності ук раїнців. Отже, її так само мусимо визнати за осново - положницю ідей українського націоналіз му. Треба сподіватись, що чим більше укра - їнці, як раса, будуть знаходити себе, чим глибше відчують свої прадавні духовні тра - диції, тим більше довіри будуть мати до інт уїції, творчості та невсипущої енергії українського жіночого первня. З цілим правом можемо його вивищувати. Це од ин з найкращих жіночих первнів Е вропи. Він цементує, він дає стійкість і з рівноваженість українському духов ном у
Page load link
Go to Top