Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.U NWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 УКРАЇНСЬК А ЖІНКА Ця с таття Юрія Лип и була надрукована в далекому 1938 - му р. в журналі «Українська жінка / Жінка» за квітень міс яць. Але дум ки , якими ділиться автор з читачами , вигляда ють не тільки цікав ими й повчальн ими , але й сучасн ими . Про автора: Юрій Липа (1900 – 1944) – ідеолог українського соціал - націоналізму, талановитий поет, прозаїк і публіцист, класи к української геополі тики ; у часни к Нац іональної революції 1917 – 1920 - х рр. ; н а повоєнній еміґрації жив і працював у Польщі (Познань, Ва ршава), здобув медичний фах; а втор праць «Призначення України » , «Чорноморська доктрина» ; лікар УПА; з акатований радянськ ими окупантами . На вступі не мо жу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих іст от, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. Жін ка – це щось як сонце і повітря д овкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх ніх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсил ість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. Жінка – одна з найбільших потужностей світ у , предивно т ривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію - заміри, як облічення чисел, а однак так з рі дк а описуємо її, як ж іночність, я к силу жіночости. Яка ж то багата сила! Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надб алтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із поня ть жінки і жіночости зробити щось нижчого, ніж служниця. Обридливо зву чать їхні повт орюванн я про те, що жінці належ иться тільк и догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність м ужчині . Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас « присяга молодих перед вінчанням », де він каже до неї, що « бере її як другиню » , рівну собі перед Богом. Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з нар одної пісні, де багат о є духу рас и. У пісні говорить дівчина до мил ого, що річ не в карих очах, а «в тій правді» , що є між україн цем і українкою. Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажу ть вони, героїчним во яком, отже т им самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, у країнка, як мало котра жінк а в Е вропі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, ко трі потрапили залізом і вогнем бо ронити честі і слави України. Честь їм за це! А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначе ння українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть у шаленому вирі боротьб и шляхетно з гинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жіно к. Це їхнє, а не жіноче завдання. Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полюванн я, в описах еллінів н е зосталися до кінця ана хоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопці в, покохали їх і побрались. Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там ї ї влада. Може, та вла да в любові ? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти? Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких жи ттєвих поривів, але в о на не керму є ними . Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. Роздумування над жінкою і її р оллю не такі цікаві в сучасній Е вропі. Тут, здається, французька й німецька концепції жі нки виче рпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого к раю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, ан іж в Західні й Е вропі. Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
