Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.U NWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 УКРАЇНСЬК А ЖІНКА Ця с таття Юрія Лип и була надрукована в далекому 1938 - му р. в журналі «Українська жінка / Жінка» за квітень міс яць. Але дум ки , якими ділиться автор з читачами , вигляда ють не тільки цікав ими й повчальн ими , але й сучасн ими . Про автора: Юрій Липа (1900 – 1944) – ідеолог українського соціал - націоналізму, талановитий поет, прозаїк і публіцист, класи к української геополі тики ; у часни к Нац іональної революції 1917 – 1920 - х рр. ; н а повоєнній еміґрації жив і працював у Польщі (Познань, Ва ршава), здобув медичний фах; а втор праць «Призначення України » , «Чорноморська доктрина» ; лікар УПА; з акатований радянськ ими окупантами . На вступі не мо жу мислею не привітати і мою матір, і матерей моїх батьків, і довгий ряд їх попередниць, тих жіночих іст от, що губляться в темряві віків. Тих жіночих істот, що без них кожен з нас не був би тим, ким він є і, може, буде. Жін ка – це щось як сонце і повітря д овкола нас, що ми не привикли окреслювати. Правда, є лірики і є письменники, що так натхненно і гаряче пишуть про жінок. Однак ми не здобудемо від них знання про жінку. У всіх їх ніх описах є потаємне бажання віддати лишень одну прикмету: безсил ість вислову чоловічого почуття перед образом жінки. Жінка – одна з найбільших потужностей світ у , предивно т ривала у своїй владі. Дивно, тисячі разів описуємо Україну як місцевість, як теорію - заміри, як облічення чисел, а однак так з рі дк а описуємо її, як ж іночність, я к силу жіночости. Яка ж то багата сила! Дехто, повний нужденних теорій, що прийшли з убогих надб алтійських країв до нашого пишного краю, хотів би із поня ть жінки і жіночости зробити щось нижчого, ніж служниця. Обридливо зву чать їхні повт орюванн я про те, що жінці належ иться тільк и догляд за дітьми, відвідування церкви, варення в кухні і підвладність м ужчині . Таким пригадаймо, що ще в XVI ст. існувала в нас « присяга молодих перед вінчанням », де він каже до неї, що « бере її як другиню » , рівну собі перед Богом. Дехто, повний хаосу і примітивізму, що приходить до нас з уральських пущ і московських лісових людей, хотів би зв’язати роль жінки тільки з примітивним залагодженням фізіологічного призначення. Таким пригадаймо слова з нар одної пісні, де багат о є духу рас и. У пісні говорить дівчина до мил ого, що річ не в карих очах, а «в тій правді» , що є між україн цем і українкою. Врешті є й такі, що ціле поняття своє про Україну вкладають в образ героїчного вояка. Жінка не може бути, кажу ть вони, героїчним во яком, отже т им самим не є вона важним первнем в українській духовності. Власне, у країнка, як мало котра жінк а в Е вропі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, ко трі потрапили залізом і вогнем бо ронити честі і слави України. Честь їм за це! А однак, коли спитати себе, чи то в тім є призначе ння українки – то скажемо: ні! Вони можуть заступити своїх братів, що упадають, що найшлися в тяжких обставинах, вони можуть у шаленому вирі боротьб и шляхетно з гинути як жертва, чи як боєць, однак перше місце в воєнному риштунку – для мужчин, а не для жіно к. Це їхнє, а не жіноче завдання. Ба навіть амазонки, це праукраїнське плем’я, що жили самі й управляли тільки війну й полюванн я, в описах еллінів н е зосталися до кінця ана хоретками, професіоналками війни. Навіть вони вкінці знайшли гарних, дібраних хлопці в, покохали їх і побрались. Українська жінка є зв’язана з військовістю, але не там головний її вияв в духовності раси. Не там ї ї влада. Може, та вла да в любові ? Там її природний терен кермування? Хто ж відмовить жінці зручності на цьому терені міражу, чарівництва, жорстокості, призначення і простоти? Ні, вона може знає терен любові ліпше від мужчини і більше угадує гру глибоких жи ттєвих поривів, але в о на не керму є ними . Навпаки, знаючи ліпше від мужчини всю небезпеку інстинкту любові, старається жінка радше злагодити брутальність і нерівність вибухів почуття. Роздумування над жінкою і її р оллю не такі цікаві в сучасній Е вропі. Тут, здається, французька й німецька концепції жі нки виче рпали все можливе. Для українця цікавіше є заглянути до іншого к раю. Цікаво й тому, що там формується, мабуть, найбільший сучасний центр цивілізації білої раси, цікаво й тому, що свіжість світовідчування там є яскравішою, ан іж в Західні й Е вропі. Це ж там, в Америці нотують уважні спостерігачі все більший зріст значення жінки. Американці не бояться
Page load link
Go to Top