Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 Три книжки В укр аїнській літературі на - справді є що почитати. Інша річ, що бі льшість книжок української літератури при - падають на полицях порохом через те, що якось ненароком підставилися під стереотипне тавро « нецікаво, плаксиво, банально » . Із цим варто і треба боротися. Не факт, що цих книжок ви не чит али. Але факт, що їх можна й треба перечитати. 1. Іван Нечуй - Левицький . Бурлачка . Коли читатимете про Василину, яка у свої десь років шістнадцять закохалася в молодого пана, кохалася з ним, втопила народжену поза шлю - бом дитину у Росі, почала пити з горя і спати, з ким прийдеться, а тоді щасливо вийшла заміж, пам’ ятайте, що написав цю історію ви пускник семінарії, і зробив це у 1880 - му р. У часи, коли у маленьких селах покриток уже не забивали ка мінням до смерті, але все щ e привселюдно водили навколо церкви із важким хрестом на спині. Ну, власне через це все вагітна Василина і втекла світ за очі, коли стривожені батьки прийшли її забирати з панського обійстя. Вона справді була в розпачі. І не знала, що робити. Соціальних слу жб ще не було. Зате були суворі моральні приписи. Насправді ду же дивно, що в ті часи самого Нечуя - Левицького не забили камінням за те, що він под арував Василині право на щастя. 2. Григір Тютюнник . Вогник далеко в степу . Повість вважається юнацькою. На підс таві того, що оповідається у ній про хлопчаків. Насправді — у ній про життя. І про добро, яке перемагає. Коли читатимете, згадуйте про те, яким затишним буває розкладене вночі серед лісу (степу, у яру — оберіть свій спогад) вогнище, коли плече - в - плече з то бою сидять друзі. Згадуйте смак теплих диких шовковистих абрик осів. Чи яблук. Головне, не розчинитися у цих ностальгійних спогадах. Бо ця ностальгія — підступна: мимоволі забувається, у яки x умовах жили та виживали. І що батьки практично всіх цих хлопчаків не повернулися з війни, а їхні мами (у кого вони були) не мог ли дозволити собі лишатися слабкими чи нерішучими. Корисн о читати любителям мантри про «щасливе радянське минуле» та « прекрасне босоноге дитинство » . Воно справді було босоноге й прекрасне. Але а нітрохи не тому, що воно було голодне. А через те, що кожне ди тинство — прекрасне насправді. Якщо, звісно, дорослі його не зіпсували. 3. Таня Малярчук . Біографія ви - падкового чуда . Це про Лєну, яка народилася у Сан - Франциско. І називалася саме Лєна. Ну, а м істо те було насправді не в США, а в Україні. « Біографію випа дково чуда » читати трохи боляче, бо хотітиметься і плакати, й сміятися одночасно. Доведеться згадати чимало свого особистого, навіть інтимного (почасти дуже інтимного). Таня Малярчук робить на се рці надрізи й сипле туди сіль. І трохи перцю. Але прочитати ( перечитати) варто. Хоча б для того, щоб зрозуміти, як змінилося наше життя, наші мрії і ми усі. « Випадкове чудо » вийшло друком у 2012 - му р. Це також важливо пам ’ ятати, коли читатимете. Гарного читання! Аліна Акуленко . Київ. ______________________________ ______________________________ ПТАШИНА ПІД ВІКНОМ « Мамо, чи кожна пташина взимку у вирій літає? – Ні, не кожна, – відказує мати... » Леся Українка Горобчик мокрий тулиться до шибки, В натоплену оселю скоса зазира... Як cталося, що ти відбивсь від нень ки? Та, певно, вже й на власний хліб пора . Злякавсь, либонь, городньої лякачки, Голодний, як і вся твоя братва, Готовий впасти серед дня у сплячку, Щоби наснилось жниво і « лафа ». Сипну тобі пшонця у мокру жменьку, Зів ’ ю кубельце для твого крила . Я – ма ти... Ти – моє серденько... На те й зима... Тетяна МакКой , Теннессі .
Page load link
Go to Top