Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 Три книжки В укр аїнській літературі на - справді є що почитати. Інша річ, що бі льшість книжок української літератури при - падають на полицях порохом через те, що якось ненароком підставилися під стереотипне тавро « нецікаво, плаксиво, банально » . Із цим варто і треба боротися. Не факт, що цих книжок ви не чит али. Але факт, що їх можна й треба перечитати. 1. Іван Нечуй - Левицький . Бурлачка . Коли читатимете про Василину, яка у свої десь років шістнадцять закохалася в молодого пана, кохалася з ним, втопила народжену поза шлю - бом дитину у Росі, почала пити з горя і спати, з ким прийдеться, а тоді щасливо вийшла заміж, пам’ ятайте, що написав цю історію ви пускник семінарії, і зробив це у 1880 - му р. У часи, коли у маленьких селах покриток уже не забивали ка мінням до смерті, але все щ e привселюдно водили навколо церкви із важким хрестом на спині. Ну, власне через це все вагітна Василина і втекла світ за очі, коли стривожені батьки прийшли її забирати з панського обійстя. Вона справді була в розпачі. І не знала, що робити. Соціальних слу жб ще не було. Зате були суворі моральні приписи. Насправді ду же дивно, що в ті часи самого Нечуя - Левицького не забили камінням за те, що він под арував Василині право на щастя. 2. Григір Тютюнник . Вогник далеко в степу . Повість вважається юнацькою. На підс таві того, що оповідається у ній про хлопчаків. Насправді — у ній про життя. І про добро, яке перемагає. Коли читатимете, згадуйте про те, яким затишним буває розкладене вночі серед лісу (степу, у яру — оберіть свій спогад) вогнище, коли плече - в - плече з то бою сидять друзі. Згадуйте смак теплих диких шовковистих абрик осів. Чи яблук. Головне, не розчинитися у цих ностальгійних спогадах. Бо ця ностальгія — підступна: мимоволі забувається, у яки x умовах жили та виживали. І що батьки практично всіх цих хлопчаків не повернулися з війни, а їхні мами (у кого вони були) не мог ли дозволити собі лишатися слабкими чи нерішучими. Корисн о читати любителям мантри про «щасливе радянське минуле» та « прекрасне босоноге дитинство » . Воно справді було босоноге й прекрасне. Але а нітрохи не тому, що воно було голодне. А через те, що кожне ди тинство — прекрасне насправді. Якщо, звісно, дорослі його не зіпсували. 3. Таня Малярчук . Біографія ви - падкового чуда . Це про Лєну, яка народилася у Сан - Франциско. І називалася саме Лєна. Ну, а м істо те було насправді не в США, а в Україні. « Біографію випа дково чуда » читати трохи боляче, бо хотітиметься і плакати, й сміятися одночасно. Доведеться згадати чимало свого особистого, навіть інтимного (почасти дуже інтимного). Таня Малярчук робить на се рці надрізи й сипле туди сіль. І трохи перцю. Але прочитати ( перечитати) варто. Хоча б для того, щоб зрозуміти, як змінилося наше життя, наші мрії і ми усі. « Випадкове чудо » вийшло друком у 2012 - му р. Це також важливо пам ’ ятати, коли читатимете. Гарного читання! Аліна Акуленко . Київ. ______________________________ ______________________________ ПТАШИНА ПІД ВІКНОМ « Мамо, чи кожна пташина взимку у вирій літає? – Ні, не кожна, – відказує мати... » Леся Українка Горобчик мокрий тулиться до шибки, В натоплену оселю скоса зазира... Як cталося, що ти відбивсь від нень ки? Та, певно, вже й на власний хліб пора . Злякавсь, либонь, городньої лякачки, Голодний, як і вся твоя братва, Готовий впасти серед дня у сплячку, Щоби наснилось жниво і « лафа ». Сипну тобі пшонця у мокру жменьку, Зів ’ ю кубельце для твого крила . Я – ма ти... Ти – моє серденько... На те й зима... Тетяна МакКой , Теннессі .
Page load link
Go to Top