Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 4 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 С ОФ ІЯ РУСОВА У 80 - ту річницю смерти « У житті кожної шляхетно ї людини має світитися ясна зірка: щасл ива доля рідного народу » . Автором цих святих слів є Софія Русова – вчена, педагог, літературо зна - вець, громадсько - політичний діяч. Софія на - ро дилася в Оле шні ( Чернігівщин а) 18 - го лю - того 1856 - го р. у родинному маєтку Ліндфорсів. Мати її — Ганна Жерве – францу ж е нка, батько Федір Ліндфорс — шведського походження. Українське оточення чарівної Чернігівщини, пі сні, звичаї, нянька - українка стал и фунда мен - том її глибо кого патріотизму та бажанням служити українському народо ві. Родина переїхала з 9 - літньою Софією до Києва, де опинилася в середовищі Старицьких і Лисенків. Там ще міцніше загартувався укра - їн ський світогляд Софії. Молода талановита пія ністка за кінч у є в Києві жіночу г імназію з золотою медаллю. У 1871 - му р . з се стр ою Марі - єю засновує перший український д итячий са - док і займається позашкільн о ю освіт ою для старших. Щоб успішніше вихов увати дітей, починає студіювати твори найбільших світових педагогів. Со фі я Ліндфорс також бере участь у зборах «Київської Старої Гром ади», де з найо - мит ься з Олександром Русови м . У своїх «Спо - минах» пише: « Він перший відкрив мені красу української поезії, загово рив до мене укра - їнською мовою » . У родині Ліндфорсів роз мов - ляли ф ра нцузьк ою . У 1874 - му р . Софія одру - жується з Олександром Русо вим у Петербурзі. М . Лисенко написав їй , як ве сільний пода - рунок , композицію «Золоті ключі». У 1876 - му р . Емським Указом було за бо - ронено друкувати твори українською мовою. У цей час Русові гот ують до др уку повний нецен - зурований текст Кобзаря. Щоб його в и дати, їдуть до Праги. Того самого року у Празі ви - хо дить 1 - й том доз волених творів, а у 1877 - му — 2 - й том , нелеґ альний , з творів цензурованих. На будинку, недалеко Вацлавської п лощі, де друкув ався Кобзар, ни ні є пам ’ ятна дошка, що нагадує про цю історичн у подію. Русова використовує час у Празі, с ту - діюючи в універс итеті. У 19 років пише одну з перших своїх літературознавчих праць фран - цузькою мовою про творчість Т . Шевченка для пари зького часоп ису «Ревю Світової Літе - ратури» . У 1879 - му р. Русові поверт а ют ьс я на Чернігівщину з сином Михайлом ( 1876 - го р. н.) , а у 1886 - му р. у них народжується доня Любов. Громадсько - політична діяльність Русових не подобалася царськ ій поліці ї . І в 1881 - му р. Софі ю пе рши й раз ув ’ язн юють; відтоді вона постійно перебувала під полі ційним наглядом. Не раз сиділа у в ’ язницях Одеси, Х аркова (де у січ ні 1896 - го р. у неї народився син Юрій ) , Полтави, Катеринослава. В Україні Софія бачить брак медичної опіки в навкол и шніх селах . Тому в читься на фельд шера та успішно складає іспити в Лі - ка рс ькій у праві. З ентузіязмом кидається у ви р нової праці. Також Софія удосконалює себе в педагогіці. Викладає на В ищих жіночих курсах при Київському у нівер с итеті та читає лекції з дошкільного ви ховання у Фребелівському жі - ночому трирічному і нституті. У 191 2 - му р. на З ’їзді в чителів у Києві виступає з доповіддю, яку за кінч у є словами: «На вчителях лежить головне завдання національного пробудження народу та керівництва ним в його соціяльній, політич н ій і національній боротьбі» . У 1915 - му р. , через Перш у с вітов у в ійн у , Русові виїхали до Са ратова, куди е ваку ювався Інститут, де працював О. Русов. Там, після довгої й тя жкої недуги, він помер. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. У 1917 - му р. на почат ку Визвольн их з магань Русова з невеликою кількістю жінок стає членом Української Центральної Ради. З ї ї і ніціятиви 19 - го березня 1917 - го р. відбулос я відкриття Першої української г імназії ім. Т. Шевченка в Києві. За гетьманату Русова очолила в Міністерстві освіти відділ до шкіль - ної та позашкільної освіти. У 1919 - му р. стає спів засновницею і спів редакторкою нового педагогічного журналу «Світло». Працювала над дерусифікацією шкіл і брала участь у с творенні програм національних шкіл. За її словами, « школа й освіта – один з най - важлив іших чинників повноцінної держави. Школа має бути не лише головним зас обом для поширення народної освіти , а й тим се ред ни - ком, де зароджується, виховується, зміц нюєть - ся національна свідомість» . В она в и магає від учителя добре знати індивідуальні як ості учнів і вміти кожного залучити до акти вної розу - мової діяльности. У своїй пра ці «Теорія педа - гогіки на основі психології» пише: «Учитель, який передає дитині тіль ки знання, — це ремісник» . Про дор еволюційну російську школу в Укр аїні пише у статті «Націоналізація школи»: « Скільки було покал ічено росій ською школою... діти пови ходили зі шк оли своє му народові на сором... то б ула школа рабського
Page load link
Go to Top