Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 4 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 С ОФ ІЯ РУСОВА У 80 - ту річницю смерти « У житті кожної шляхетно ї людини має світитися ясна зірка: щасл ива доля рідного народу » . Автором цих святих слів є Софія Русова – вчена, педагог, літературо зна - вець, громадсько - політичний діяч. Софія на - ро дилася в Оле шні ( Чернігівщин а) 18 - го лю - того 1856 - го р. у родинному маєтку Ліндфорсів. Мати її — Ганна Жерве – францу ж е нка, батько Федір Ліндфорс — шведського походження. Українське оточення чарівної Чернігівщини, пі сні, звичаї, нянька - українка стал и фунда мен - том її глибо кого патріотизму та бажанням служити українському народо ві. Родина переїхала з 9 - літньою Софією до Києва, де опинилася в середовищі Старицьких і Лисенків. Там ще міцніше загартувався укра - їн ський світогляд Софії. Молода талановита пія ністка за кінч у є в Києві жіночу г імназію з золотою медаллю. У 1871 - му р . з се стр ою Марі - єю засновує перший український д итячий са - док і займається позашкільн о ю освіт ою для старших. Щоб успішніше вихов увати дітей, починає студіювати твори найбільших світових педагогів. Со фі я Ліндфорс також бере участь у зборах «Київської Старої Гром ади», де з найо - мит ься з Олександром Русови м . У своїх «Спо - минах» пише: « Він перший відкрив мені красу української поезії, загово рив до мене укра - їнською мовою » . У родині Ліндфорсів роз мов - ляли ф ра нцузьк ою . У 1874 - му р . Софія одру - жується з Олександром Русо вим у Петербурзі. М . Лисенко написав їй , як ве сільний пода - рунок , композицію «Золоті ключі». У 1876 - му р . Емським Указом було за бо - ронено друкувати твори українською мовою. У цей час Русові гот ують до др уку повний нецен - зурований текст Кобзаря. Щоб його в и дати, їдуть до Праги. Того самого року у Празі ви - хо дить 1 - й том доз волених творів, а у 1877 - му — 2 - й том , нелеґ альний , з творів цензурованих. На будинку, недалеко Вацлавської п лощі, де друкув ався Кобзар, ни ні є пам ’ ятна дошка, що нагадує про цю історичн у подію. Русова використовує час у Празі, с ту - діюючи в універс итеті. У 19 років пише одну з перших своїх літературознавчих праць фран - цузькою мовою про творчість Т . Шевченка для пари зького часоп ису «Ревю Світової Літе - ратури» . У 1879 - му р. Русові поверт а ют ьс я на Чернігівщину з сином Михайлом ( 1876 - го р. н.) , а у 1886 - му р. у них народжується доня Любов. Громадсько - політична діяльність Русових не подобалася царськ ій поліці ї . І в 1881 - му р. Софі ю пе рши й раз ув ’ язн юють; відтоді вона постійно перебувала під полі ційним наглядом. Не раз сиділа у в ’ язницях Одеси, Х аркова (де у січ ні 1896 - го р. у неї народився син Юрій ) , Полтави, Катеринослава. В Україні Софія бачить брак медичної опіки в навкол и шніх селах . Тому в читься на фельд шера та успішно складає іспити в Лі - ка рс ькій у праві. З ентузіязмом кидається у ви р нової праці. Також Софія удосконалює себе в педагогіці. Викладає на В ищих жіночих курсах при Київському у нівер с итеті та читає лекції з дошкільного ви ховання у Фребелівському жі - ночому трирічному і нституті. У 191 2 - му р. на З ’їзді в чителів у Києві виступає з доповіддю, яку за кінч у є словами: «На вчителях лежить головне завдання національного пробудження народу та керівництва ним в його соціяльній, політич н ій і національній боротьбі» . У 1915 - му р. , через Перш у с вітов у в ійн у , Русові виїхали до Са ратова, куди е ваку ювався Інститут, де працював О. Русов. Там, після довгої й тя жкої недуги, він помер. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. У 1917 - му р. на почат ку Визвольн их з магань Русова з невеликою кількістю жінок стає членом Української Центральної Ради. З ї ї і ніціятиви 19 - го березня 1917 - го р. відбулос я відкриття Першої української г імназії ім. Т. Шевченка в Києві. За гетьманату Русова очолила в Міністерстві освіти відділ до шкіль - ної та позашкільної освіти. У 1919 - му р. стає спів засновницею і спів редакторкою нового педагогічного журналу «Світло». Працювала над дерусифікацією шкіл і брала участь у с творенні програм національних шкіл. За її словами, « школа й освіта – один з най - важлив іших чинників повноцінної держави. Школа має бути не лише головним зас обом для поширення народної освіти , а й тим се ред ни - ком, де зароджується, виховується, зміц нюєть - ся національна свідомість» . В она в и магає від учителя добре знати індивідуальні як ості учнів і вміти кожного залучити до акти вної розу - мової діяльности. У своїй пра ці «Теорія педа - гогіки на основі психології» пише: «Учитель, який передає дитині тіль ки знання, — це ремісник» . Про дор еволюційну російську школу в Укр аїні пише у статті «Націоналізація школи»: « Скільки було покал ічено росій ською школою... діти пови ходили зі шк оли своє му народові на сором... то б ула школа рабського
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
