Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2020 WWW. UNW LA.ORG 9 ЯКИМ БУЛО МОЄ ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО З ШЕВЧЕНКОМ Нині , коли вся У країна вклоняєтьс я Кобзареві , я і собі пригадую ті незабутні моменти з шкільних років, коли нас у дит инст ві вперше знайомили з і Ш евченком ... Для нас , малих , в ін був Богом! У чителі Барчуки вміли так донести ту святість до наших дитячих душ, що у ніяких інших школах я не бач ила подібного. Ніколи не забути, як було у дитинстві у нашому класі . М ертва тиша , Ан тоні на Іванівна читає нам «Мені трин адцятий минало... » Ми ока не зводимо з неї — з вро дли вої жінки з вишукано ю зачіск ою , яку так прикрашають легкі кучері, з її одягу, де вс е бездоганно, з артистичного голосу, жестів... Урок веде правдива а ртистка, що загля дає у кожну дитячу душу. Перед нами — відкриті підручники з у країнської літератури, з в ідки на нас дивиться малий Тарас, що пасе ягнят за селом. Антоніна Іванівна просить на с уважно придивитися до того малюнка і знайти поми лку, якої допу - стився художник. Ми « втопилися » дитячими очима у т у сто рі нку , де бездоганно - вродливий, білявий Тарасик, біленькі ягнята, прекрасна природа, звідки нам вчувається спів пташок. І що там не прав ильного , ніяк не збагнемо . У чителька пояснює, що не все так добре було насправді у ж итті маленького Тар асика - сироти, як є на тому малюнку, де так у се гарно виглядає... Далі к ожен з нас розповідає на - пам ’ять « Мені тринадцятий мина ло ... » з таким відчуттям, н іби ми разом з Тарас ом пасемо ті ягнята за селом... Той урок був для нас всіх незабу тнім , як Перш е Причастя. С тукіт серц я тієї дни ни ще відчувається донині. А Шевченківські дні у Гринівцях були для всіх другим Великоднем — з виставами та к онцертами. У Г рин іве цькій школі — конкурси на краще читання ш евченківських творів, ре - петиції до яких проводил ися за кілька місяців напер ед. Вкладаю чи всю свою дитячу душу в те велике свято, ми змагалися за кращу вишиту закладку для « Кобзаря » , а ту велику книгу вчи - ли ся лю бити як невідому нам тоді Біблію, бо першим « Святим Писанням » для нас був « Кобзар » ! У Гринівцях ніхто не вмів так правди во передати Шевченківськи й голос, як Василь Олексюк! Нам усім пробігав мороз по шкірі, коли за бордовою завісою сцени сільського кл убу л унав голос наче живого Шевченка : Реве та стогне Дніпр широкий, С ердитий вітер завива , Д одолу ве рби гне високі, Г орами хв илю піді йма... А далі сцена відкривалася і на нас , школярів - артистів , дивився переповнений клуб! На першій лавці сиділи головні режисери того великого дійства, вони ж декоратори, костюмери, журі, учителі Барчуки Андрій М ихайлови ч т а Антоніна Іванівна, а ра зом з ними і їхній син — художник Михайло, який , як ніхто інший у нашому селі , вмів відтворити на портреті живого Шевченка, що був голов н ою окрасою сцени. Світлина зі Шевченківського свята у Гринівцях . З великим пли ном часу Шевченківські дні асоціюють ся у мене з Днем пам ’ яті наших до - ро гих у чителів Барчуків, які жили, творили, щедро засівали добром своєї бездонної душі для учнів і люд ей н ашого села, щоб нав іки залишити по собі Світлу Пам’ ять і Святий Прик лад... І зб оку цей день виглядатиме раєм... Ціл уно к залишить Г осподь на чолі... З а те, що ми інколи навіть згораєм, Щ об світ засвітився... Б о ми — вчителі... З незабутнього шкільного дитинства , Н атал і я Слободян .
Page load link
Go to Top