Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕР ВЕНЬ 2020 WWW . UNWLA.ORG 2 3 здобувати вищу освіту – з’я вилися студе нтки. Впевнено п осіли своє м ісце в журналістиці – з’явилися журналістки. Теж само свого часу відбулося з лікарками, вчительками, актор - ками і навіть з уже згадуваними дещо не - логічними «спортсменками». Мо ва розви - вається постійно, бо це — запор ука її існуванн я. І фемінітиви їй ніколи не були чужими. Інша річ, що останнім часом суспільні про цеси дуже вже прискорилися. Ми нині опрацьовуємо інформації, отримуємо досвіду й переживаємо за рік емоцій стільки, скільки наші батьки свого часу – років за десять, а бабус і і дідусі, можливо, й з а півстоліття. Мова за нами не встигає. І не повинна встигати. Бо інакше два покоління не розумітимуть одне одного. Мові потрібен час, щоб з усього масиву варіантів відібрати найоптим альніші варіанти. Зрештою, мова – це система сист ем, які самі себе регулю ють. І все, що не вписується у вну - трішню структуру мови, вона з часом викине на смітник мовної історії. Так уже було не раз і не двічі. Мода на фемінітиви мине. Але вони у мові залишаться. Бо ми потребуємо таких слі в. С у спільні ролі змінилися, а мова — ін струмент, який обслуговує суспільство. Якщо вона не відповідатиме на його запити і не задовольнятиме їх, то навіщо вона потрібна? Важко сказати, чи є майбутнє у синоптикинь, членкинь та іже з ними, але у фемінітивів майбутнє точно є. Широке й активно вжива не. Єдине, що не треба гнатися за формою, а варто культивувати зміст. Зрештою, ніхто не скасовував процес переосмислення значення слова. Ще якихось сто років тому міро - шниченко й коваленко були син ами міро - шника й ко валя, а ни ні це — з вичне чоловіче й жіно че (!) прізвище. І ні в кого немає потреби переписатися з Коваленко на Ковалиху чи Ковалівну лише для того, щоб підкреслити свою стать. Логіка, доведена до абсурду, перестає бути логікою. Тому найкращий спосіб не да т и фемінітивам прижи тися в мові – це безд умно, беззмістовно і негра мотно їх на - в’язувати. Сила мови – у гармонії й послі - довності. Я не дуже часто пишу аж настільки довгі тексти про мову, але це той випадок, коли я точно хочу, щоб ви це прочитали від першог о слова до останньої крапки. Усі букви. До того ж, якщо дотримуватися логіки мови, то все ж мала би бути членка, а не членкиня , але то таке... Аліна Акуленко , філолог, кандидат наук. ______________________________________ Очима душі — голосом серця Євген Онацький (1894 — 1979). Пропонуєм о читачам деякі твори зі збірк и Євген а Онацького «Очима душі — голосом серця. Переспіви » (Видавництво «Перемога», Буенос - Айрес, 1958, Аргент и на), до якої ввійшли переклади твор ів різних авторів, переважно італійськог о письменника Н іно Сальванескі. Книжку н азвано «переспівами», а не перекладами , з огляду на їхню римовану форму, а також тому, що часом «переспіви» н адто відходять від ориґінального текс ту. Автор збірки зауважує: « Беручи основну тему, я не все йшов цілкови то за своїм зразком, а, згідно зі своїм розумінням і відчуванням, його відповідно доповнював, або скорочував. Всі заголовки — мої, бо окремих творів в Н. Сальванескі не існує » . Н. Сальва нескі — незвичайний італійський письменник. Його твори перекла ден о на багато мов . А все тому, що його «слово» промовляє до серця кожної люди ни, незалежно від національности чи раси, що має велику душу та співчутливе серце. У передмові до переспівів автор зауважує: « Народилися вони з великого страждання та ще з більшої перемо ги над цим стражданням. Занурені коріння м у глибинні надра нестерпного болю, вони виросли на твердому стовбурі життєвої філософії, особисто пережитої та глибоко передуманої, і несуть в собі квіти невмирущої поезії та справжньої християнської побожности й м оралі » . Н. Сальванескі у розквіті життя та кар’єри втратив зір. І лише через чотири роки по тому вийшл а його перша книжка «Молитовник щастя», якою автор засвідчив, що не лише поборов свою
Page load link
Go to Top