Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕР ВЕНЬ 2020 WWW . UNWLA.ORG 2 1 задньою частиною, а після нього ще й широке «и». Спробуйте – і відчуєте, якої тренованості язика вимагає «членкиня»! Саме тому на ній всі й затинаються. Процес вимови , до речі, можна суттєво спростити: якщо замість «н» твердого вимовляти «нь», тобто «членькиня». Причина полегшення вимови лежить у тій же язиковій площині: «нь» ми творимо не кін чи - ком, а вже серединою язика, тобто язиковому м’язу треба значно менше зуси ль, щоб пере - скочити до наступного задньоязикового «к», після якого йде ще й «и». У мові в се насправді закономірно. Якщо ж мовні закономірності порушуються, то мовц і переживають мовний дискомфорт – і неохоче користую ться новим словом. Наш мовлен - нєвий апар ат натренований вимовляти поєд - нання звуків саме тієї мови, якою ми ко - ристуємося найчастіше (ось звідки береться акцент), тому ми викидаємо все, що нам дається складно. «Членкиня» – це складно. І «міністерка», до ре чі, теж. Але в цьому разі не через незру чне поєднання звуків, а тому, що всі плутаються у наголосі. Суто філологічно, «президентка» має більше шансів прижитися саме тому, що не містить різночитань наголошування. Але на той випадок, коли твориться нова форм а склад - но, але суспільний запит вимагає її творити, мова споконвіку має на озброєнні додатковий інструментарі й . Тому у гонитві за модою на фе - мі нітиви не варто забувати, що рід передається не лише за допомогою суфіксів. Якщо говорити про рід іменників на позначення істот (бо неживі предмети те ж мають рід), то існує що - найменше три способи так званої родової ди - ференціації: лексичний, лексико - словотвірний та аналітичний. Чоловік/дружина, батько/ мати і навіть медбрат/медсестра – це все лексичного поля ягоди . У такий спосіб у мові створено чимало слів, і в переважній більшості випадків жодних запитань до них не виникає, бо в мовному арсеналі ці слова з’явилися давно, а в нашій свідомості їхнє значення надійно пов’язується з особою тієї чи іншої статі. Але нав іть і тут не обходи ться без суперечок. Н априклад, ще не так давно молодший медичний персонал лі - карень йменувався лише «медсестрами». Звіс - но, жінки у цій справі справді переважають чоловік і в і кількісно, й істо рично. Але ж у лікарняній сім’ї – не без медб рата! Ось лише слова такого (офіційно) н е було, тож мусили медичні брати миритися з тим, що в документах вони – медичні сестри. Це – лише один із багатьох прикладів, як мова на рівні слів зак ріплює усталений у суспільстві ґ ен - дерний поділ на ролі. Усе біль ш, ніж красно - мовно: спочатку чоловіки у медсестри не йшли, то й окреме слово на позначення чоловіка у цій ролі не сформувалося. Бо чоловіки, якщо йшли працювати в медицину, то ставали лікарями. Але одноосібно панувати в цьом у статусі їм довелося недовго, тож до пари лікарю мова створила лікарку . І це вже – лексико - слово - твірний підхід до передачі роду. Лексико - словотвірна родова диферен - ціація, тобто коли для розрізнення/творення слів за рода ми вдаються до послуг суфіксів, – на ш найбільший мовний камінь сп отикання. Не останню роль відіграла у ць ому питанні най - свіжіша редакція «Українського правопису», в якому окремим параграфом винесли перелік суфіксів, за допомогою яких можна утворити іменники жіночого роду. Не мо жна сказати, щ о в минулій редакції правопи су вони не згаду - валися. Згадувалися. Ал е тихо, непослідовно й не окремим параграфом. Нова редакція правопису послідовності у вживанні суфіксам не дуже то й додала, але о рганізувала їх в один параграф, – і в такий спосіб відкрила філологічну скриньку П ан - дори. Нині ми маємо офіційний перелік суфіксів, але поки що не маємо офіційних правил, як ними користуватися. Але запит на такі слова існує. Тож допоки мовознавці не - спішно упорядковують ці прави ла, мовці на - швидкуруч витворюють синоптикинь, мово - знавиц ь та інші дивовижні словоформи, складні як для вимови, так і для сприйняття. Саме це й позбавляє їх будь - яких шансів прижитися. Бо не перечепитися об синопти - киню у тексті практично неможливо. Але, з і ншого боку, якщо правопис пропонує
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
