Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕР ВЕНЬ 2020 WWW . UNWLA.ORG 2 1 задньою частиною, а після нього ще й широке «и». Спробуйте – і відчуєте, якої тренованості язика вимагає «членкиня»! Саме тому на ній всі й затинаються. Процес вимови , до речі, можна суттєво спростити: якщо замість «н» твердого вимовляти «нь», тобто «членькиня». Причина полегшення вимови лежить у тій же язиковій площині: «нь» ми творимо не кін чи - ком, а вже серединою язика, тобто язиковому м’язу треба значно менше зуси ль, щоб пере - скочити до наступного задньоязикового «к», після якого йде ще й «и». У мові в се насправді закономірно. Якщо ж мовні закономірності порушуються, то мовц і переживають мовний дискомфорт – і неохоче користую ться новим словом. Наш мовлен - нєвий апар ат натренований вимовляти поєд - нання звуків саме тієї мови, якою ми ко - ристуємося найчастіше (ось звідки береться акцент), тому ми викидаємо все, що нам дається складно. «Членкиня» – це складно. І «міністерка», до ре чі, теж. Але в цьому разі не через незру чне поєднання звуків, а тому, що всі плутаються у наголосі. Суто філологічно, «президентка» має більше шансів прижитися саме тому, що не містить різночитань наголошування. Але на той випадок, коли твориться нова форм а склад - но, але суспільний запит вимагає її творити, мова споконвіку має на озброєнні додатковий інструментарі й . Тому у гонитві за модою на фе - мі нітиви не варто забувати, що рід передається не лише за допомогою суфіксів. Якщо говорити про рід іменників на позначення істот (бо неживі предмети те ж мають рід), то існує що - найменше три способи так званої родової ди - ференціації: лексичний, лексико - словотвірний та аналітичний. Чоловік/дружина, батько/ мати і навіть медбрат/медсестра – це все лексичного поля ягоди . У такий спосіб у мові створено чимало слів, і в переважній більшості випадків жодних запитань до них не виникає, бо в мовному арсеналі ці слова з’явилися давно, а в нашій свідомості їхнє значення надійно пов’язується з особою тієї чи іншої статі. Але нав іть і тут не обходи ться без суперечок. Н априклад, ще не так давно молодший медичний персонал лі - карень йменувався лише «медсестрами». Звіс - но, жінки у цій справі справді переважають чоловік і в і кількісно, й істо рично. Але ж у лікарняній сім’ї – не без медб рата! Ось лише слова такого (офіційно) н е було, тож мусили медичні брати миритися з тим, що в документах вони – медичні сестри. Це – лише один із багатьох прикладів, як мова на рівні слів зак ріплює усталений у суспільстві ґ ен - дерний поділ на ролі. Усе біль ш, ніж красно - мовно: спочатку чоловіки у медсестри не йшли, то й окреме слово на позначення чоловіка у цій ролі не сформувалося. Бо чоловіки, якщо йшли працювати в медицину, то ставали лікарями. Але одноосібно панувати в цьом у статусі їм довелося недовго, тож до пари лікарю мова створила лікарку . І це вже – лексико - слово - твірний підхід до передачі роду. Лексико - словотвірна родова диферен - ціація, тобто коли для розрізнення/творення слів за рода ми вдаються до послуг суфіксів, – на ш найбільший мовний камінь сп отикання. Не останню роль відіграла у ць ому питанні най - свіжіша редакція «Українського правопису», в якому окремим параграфом винесли перелік суфіксів, за допомогою яких можна утворити іменники жіночого роду. Не мо жна сказати, щ о в минулій редакції правопи су вони не згаду - валися. Згадувалися. Ал е тихо, непослідовно й не окремим параграфом. Нова редакція правопису послідовності у вживанні суфіксам не дуже то й додала, але о рганізувала їх в один параграф, – і в такий спосіб відкрила філологічну скриньку П ан - дори. Нині ми маємо офіційний перелік суфіксів, але поки що не маємо офіційних правил, як ними користуватися. Але запит на такі слова існує. Тож допоки мовознавці не - спішно упорядковують ці прави ла, мовці на - швидкуруч витворюють синоптикинь, мово - знавиц ь та інші дивовижні словоформи, складні як для вимови, так і для сприйняття. Саме це й позбавляє їх будь - яких шансів прижитися. Бо не перечепитися об синопти - киню у тексті практично неможливо. Але, з і ншого боку, якщо правопис пропонує
Page load link
Go to Top