Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВ ЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 1 5 став до лав ОУН з 1933 - го р . , за пропаґ анду ідей самостійної України переслідувався польською владою. Батько, Семен Войцюк, був активним членом «Просвіти», очолював молодіжну спор - тивно - культурну організацію «С іч». Мати Во - л о димира, Марія Магун, поділяла погляди чоловіка та завжди була йому вірною подругою і помічницею у боротьбі за національне від - родження України. Природа подарувала п. Войцюку вро - джений хист до н ауки, а батьки с формували праце любність і любо в до всього украї нського. Його світосприйняття формувалось з патріо - тичних р одинних традицій і гартувалось у спостереженні героїзму і трагізму українського національно - визвольного руху на Прикарпатті. І вже у 8 - му класі Володимир стає членом під - пільної організації юнацтва О УН. Разом з вір - ним приятелем, організатором і натхненником молодіжного підпілля Єзупільської середньої школи 1944 — 1948 - х р р. Семеном Кавкою та іншою молоддю активн о займався анти ра дян - сь ко ю пропаґ андою, друкував і роз повсю - джував листівки та сумлінно викон ував інші доручення. Відмінник навчання, Володимир без проблем після закінчення школи в ступає до Ста ніславськог о (нині – І вано - Франківськ) учи тельського інституту на фізико - ма - те мати чний факультет, і ця обставина рятує його від арешту та ра дянських таборів. Навесні 1948 - го р . НКВД заарештував майже всіх членів Є зупільскої підпільної організації ОУН і засудив до 25 років каторжних робіт у ста - лінських ҐУЛАҐ ах кожного. Кожного, окрім В . Войцюка. Ніхто з вірних товари шів по підпільній організації не виказав його імені. І ця обставина залишилась у його душі мораль - ним боргом перед побратимами. Після з акінч ення інститут у у 1949 - му р. він присвячує себе педагогічній діяльності. Де б і на які й посаді не перебував — рядовим у чителем, завучем чи директором школи, п. Войцюк не тільки давав міцні знання учням (його вихованці завжди займали призові місця на районних та о бласних олімпіадах з ма - тематики; багато обрал и професії, по в’яза ні з математик ою), але й вчи в їх любити життя та людей. Чудовий організато р, талановитий педагог, добрий у читель, він вмів знайти слова розуміння та розради для кожного, хто цього потребував. В умовах суворого кеґ ебістського нагляду активний спротив радянському ре - жиму довел ося припинити, але ідеї су веренної України завжди жи ли у мріях п. Войцю ка. Він вірив, що вільна Україна відбудеться, і через любов до рідного краю прищеплював цю віру й учням. У канікулярний час згуртовував шко - лярів (чимало разів за власні кошти) у т у - ристичні походи та поїздки по місцях іст о - ричних подій, а в процесі о знайом лю ва в зі схо - ваними більшовицькою владою сторінками визвольної боротьби. В екскурсіях не оминав церков і соб орів, визначних храмів, зокрема й Володимирського Собору, на вертав свої х вихо - ванців до Бога – і це бу ла велика громадянська мужність, бо в роки СРСР по дібна діяльність загрожувала йому як мінімум позбавленням права працювати вчителем, а то й засланням. Хоча принизливих викликів до партійних керівників, погроз та попереджень у нього було немало. У сі, хто з нав Волод имира Войцюка, ка - жуть про його людяність, допитливість і ба га - тогранну обдарованість. З війни захоп лю вався фотографією, вів у школі фотогурток, викори - стовував можливості фото справи при розробці уроків. Мав хист до малювання і викладав, крім математики, фізики, астро номії, ще й креслен - ня, про яке учні п. Войцюка згадують як про захопл ив і уроки мистецтва. Викладачі Івано - Франківських вищих нав чальних закладів відгукувалися про студентів, які прийшли з Єзупольсь кої школи, як про найуспішніших з математики та креслення. Притаманне Воло - ди миру почуття відпові даль ності сформувало у нього о бов’язковіс ть не тіль ки у важлив их турботах, але й у кожній дрібниці. А ще односельці згадують про його працелюбство . Він зав жди був у якійсь праці і не роз умів тих, хто нудьгу вав, або ледачих людей. І навіть години дозвілля займав спра вами . Найп ерш е, віддавав себе пасіці. Глибоко зацікавившись бджільництвом ще у 1944 - му р . , Володимир тоді ж пройшов річні курси із бджіль ництва у Киє ві при сільсько госпо - дар ськ ому інституті. Як пасічник, був відомий по всій Україні , і навіть на Росії. Працював не просто н ад добуванням меду, а займався ( ус - пішно ) племінною роботою з розведення кар - патських маток. Мав пасіку з 200 бджо ло сімей. Й шов д о бджіл не з меншою радіст ю, ніж на роботу до школ и , називав їх «божими ко ма - хами». Міг годинами зачаровано спосте рігати таїнство пробудження бджолиного вулика, або як бджоли несуть взяток. Колеги - пасічники казали, що Володимиру було достатньо почут и дзижчання бджіл , як відкри вав вулик, щоб визначити, чи сім’я сита, чи голодна, ч и продуктивна, а чи «осиротіла» ( втрати ла матку ); неозб роєним оком він бачив навіть
Page load link
Go to Top