Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВ ЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 1 5 став до лав ОУН з 1933 - го р . , за пропаґ анду ідей самостійної України переслідувався польською владою. Батько, Семен Войцюк, був активним членом «Просвіти», очолював молодіжну спор - тивно - культурну організацію «С іч». Мати Во - л о димира, Марія Магун, поділяла погляди чоловіка та завжди була йому вірною подругою і помічницею у боротьбі за національне від - родження України. Природа подарувала п. Войцюку вро - джений хист до н ауки, а батьки с формували праце любність і любо в до всього украї нського. Його світосприйняття формувалось з патріо - тичних р одинних традицій і гартувалось у спостереженні героїзму і трагізму українського національно - визвольного руху на Прикарпатті. І вже у 8 - му класі Володимир стає членом під - пільної організації юнацтва О УН. Разом з вір - ним приятелем, організатором і натхненником молодіжного підпілля Єзупільської середньої школи 1944 — 1948 - х р р. Семеном Кавкою та іншою молоддю активн о займався анти ра дян - сь ко ю пропаґ андою, друкував і роз повсю - джував листівки та сумлінно викон ував інші доручення. Відмінник навчання, Володимир без проблем після закінчення школи в ступає до Ста ніславськог о (нині – І вано - Франківськ) учи тельського інституту на фізико - ма - те мати чний факультет, і ця обставина рятує його від арешту та ра дянських таборів. Навесні 1948 - го р . НКВД заарештував майже всіх членів Є зупільскої підпільної організації ОУН і засудив до 25 років каторжних робіт у ста - лінських ҐУЛАҐ ах кожного. Кожного, окрім В . Войцюка. Ніхто з вірних товари шів по підпільній організації не виказав його імені. І ця обставина залишилась у його душі мораль - ним боргом перед побратимами. Після з акінч ення інститут у у 1949 - му р. він присвячує себе педагогічній діяльності. Де б і на які й посаді не перебував — рядовим у чителем, завучем чи директором школи, п. Войцюк не тільки давав міцні знання учням (його вихованці завжди займали призові місця на районних та о бласних олімпіадах з ма - тематики; багато обрал и професії, по в’яза ні з математик ою), але й вчи в їх любити життя та людей. Чудовий організато р, талановитий педагог, добрий у читель, він вмів знайти слова розуміння та розради для кожного, хто цього потребував. В умовах суворого кеґ ебістського нагляду активний спротив радянському ре - жиму довел ося припинити, але ідеї су веренної України завжди жи ли у мріях п. Войцю ка. Він вірив, що вільна Україна відбудеться, і через любов до рідного краю прищеплював цю віру й учням. У канікулярний час згуртовував шко - лярів (чимало разів за власні кошти) у т у - ристичні походи та поїздки по місцях іст о - ричних подій, а в процесі о знайом лю ва в зі схо - ваними більшовицькою владою сторінками визвольної боротьби. В екскурсіях не оминав церков і соб орів, визначних храмів, зокрема й Володимирського Собору, на вертав свої х вихо - ванців до Бога – і це бу ла велика громадянська мужність, бо в роки СРСР по дібна діяльність загрожувала йому як мінімум позбавленням права працювати вчителем, а то й засланням. Хоча принизливих викликів до партійних керівників, погроз та попереджень у нього було немало. У сі, хто з нав Волод имира Войцюка, ка - жуть про його людяність, допитливість і ба га - тогранну обдарованість. З війни захоп лю вався фотографією, вів у школі фотогурток, викори - стовував можливості фото справи при розробці уроків. Мав хист до малювання і викладав, крім математики, фізики, астро номії, ще й креслен - ня, про яке учні п. Войцюка згадують як про захопл ив і уроки мистецтва. Викладачі Івано - Франківських вищих нав чальних закладів відгукувалися про студентів, які прийшли з Єзупольсь кої школи, як про найуспішніших з математики та креслення. Притаманне Воло - ди миру почуття відпові даль ності сформувало у нього о бов’язковіс ть не тіль ки у важлив их турботах, але й у кожній дрібниці. А ще односельці згадують про його працелюбство . Він зав жди був у якійсь праці і не роз умів тих, хто нудьгу вав, або ледачих людей. І навіть години дозвілля займав спра вами . Найп ерш е, віддавав себе пасіці. Глибоко зацікавившись бджільництвом ще у 1944 - му р . , Володимир тоді ж пройшов річні курси із бджіль ництва у Киє ві при сільсько госпо - дар ськ ому інституті. Як пасічник, був відомий по всій Україні , і навіть на Росії. Працював не просто н ад добуванням меду, а займався ( ус - пішно ) племінною роботою з розведення кар - патських маток. Мав пасіку з 200 бджо ло сімей. Й шов д о бджіл не з меншою радіст ю, ніж на роботу до школ и , називав їх «божими ко ма - хами». Міг годинами зачаровано спосте рігати таїнство пробудження бджолиного вулика, або як бджоли несуть взяток. Колеги - пасічники казали, що Володимиру було достатньо почут и дзижчання бджіл , як відкри вав вулик, щоб визначити, чи сім’я сита, чи голодна, ч и продуктивна, а чи «осиротіла» ( втрати ла матку ); неозб роєним оком він бачив навіть
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
