Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наталія Слободян-Байдюк , Браунсбург, штат Індіана Я. Борута з мамою Євою та митрополитом Володи - миром Війтишиним. (З родинного альбому Я. Борути.) Спогад про Єву Боруту з Гринівців Повертаючись у минуле, згадую стареньку скромну хатину у Гринівцях, на причілку якої рос - ли заквітчані вишні, що тішили око господині цього невеликого обійстя. І завжди у ній було людно, бо там любили пісню та ще й як співали! А ще госпо - диня була не будь-якою кравчинею. Тому двері до її хати ніколи не зачинялися. Вона — звичайна жін - ка. Незвичайність її хіба що в тому, що народила й сама виростила народного артиста України Ярос - лава Боруту. Вона — сизоока жінка з каштановим волоссям, тендітна, але насправді досить сильна, в міру горда, завжди вміє давати собі раду у житті. Всяке траплялося на її життєвій ниві. Та ніхто і ні - коли не стелив їй шовки під ноги, частіше доводи - лося ходити колючою стернею. У далекому 46-му доля привела її у Гринівці з польського села Дзви - няча. З болем у серці Єва згадувала, як нашвидку покидала обжиту там хатину, бо народилася у сім’ї українських селян. Зійшли з того часу десятки літ, а я до нині пам’ятаю сльози на її обличчі при од - ній згадці про Дзвиняч... Ніби про вчорашній день, Єва розповідала, як мати натопила у печі, а на столі стояв уже викислий хліб. Але хатній спокій обірвав чужий голос, що ніби зачитав вирок: «Збиратися...» А куди? Невідомо. Як тільки переступили востаннє поріг хати, їхню оселю на очах у всіх почали розби - рати на матеріали. Далі були вагони, в яких везли людей разом з худобою. Цей допис про мою землячку Єву Боруту з Гринівців на Івано-Франківщині. Її талановита роди - на вартує на особливу пошану. Сина п. Єви — Ярослава Боруту, знає вся Україна. Це український естрадний співак і композитор, народний артист України, лицар Ордена святого Григорія Вели - кого (нагорода Ватикану); нагороджений Орденом святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня. Також Я. Борута є менеджером та організатором мистецьких заходів, зокре - ма концертів і фестивалів серед дітей і студентської молоді. Засновник та організатор Міжна - родного благодійного дитячого фестивалю «Мистецький храм» для дітей соціально-незахищених категорій, а також телевізійного фестивалю «Всеукраїнська народна пісенна премія “Галицький шлягер”». Автор музики до відомої пісні «Лебеді кохання», створив однойменний популярний дует. Про його маму, яка народилася 5 грудня 1937 р., а пішла у засвіти 4 вересня 2012 р. і була не менш талановитою, мало хто знає... І навіть у Google інформації про п. Єву не знайшла жодної. Тому радію, що свого часу встигла не тільки поспілкуватися з цікавою і талановитою жінкою, але й за - писати нашу розмову на диктофон. Євина пісня Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 24
Page load link
Go to Top