Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Коли мені було п’ять років, мене спіткало велике горе — з тих пір більшого я, здається, не знала. Померла моя бабу - ся. До самої смерти вона проводила дні, сидячи на дивані у своїй кімнаті та розповідаючи нам казки. Бабуся сиділа та розказувала — з ранку до вечора — а ми, діти, тихо при - мостившись біля неї, уважно слухали. Чудове то було жит - тя! Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам. Однак про казки, котрі вона нам розповідала, у мене залишився лише невиразний, тьмяний спогад. (Тільки одну з них я пам’ятаю так добре, що могла б її переказати. Це невеличка легенда про Христове Різдво.) Та і в цілому про мою бабусю у моїй пам’яті мало що збереглося. Пригадую, що в неї було кра - сиве, біле, мов сніг, волосся, що вона ходила, зовсім згор - бившись, що постійно в’язала панчоху. Ще пам’ятаю, що, закінчивши розповідати якусь казку, вона зазвичай клала мені на голову руку і казала: «Усе це така сама правда, як те, що ми зараз бачимо одна одну». Згадую я і те, що вона вміла співати чудові пісні, але робила це нечасто. В одній з тих пісень ішлося про лицаря та про морську царівну, і там був приспів: «Вітер холодний, холодний над морем подув». Споминаю ще маленьку молитву і псалом, яких вона мене навчила. Ось майже все, що я можу пригадати про свою бабусю, крім того, що я пам’ятаю найкраще,— відчуття великої втрати, коли вона покинула нас. У пам’яті закарбувався той ранок, коли диван у кутку виявився порожнім, і той тягучий день (неможливо було дочекатись, коли він закінчиться). Цього я не забуду ніколи. А ще пам’ятаю, як нас, дітей, під - вели до покійної, щоб ми попрощалися з нею та поцілува - ли її руку. Ми боялися цілувати небіжку, але хтось сказав нам, що це ж останній раз, коли ми можемо подякувати бабусі за всі радощі, які вона нам дарувала. І добре пам’ятаю, як казки та пісні разом з бабусею виїха - ли з нашого двору, укладені в довгий чорний ящик, і ніколи більше не поверталися. Щось пішло тоді з життя. Неначе назавжди замкнули двері у широкий, прекрасний, чарів - ний світ, яким ми раніше вільно мандрували. І не знайш - лося нікого, хто зумів би ті двері відімкнути. Поступово ми навчилися грати у ляльки та інші іграшки та жити так, як усі діти, і вже могло здаватися, що ми більше не сумуємо за бабусею та про неї не згадуємо. Але навіть у цю хвилину (сорок років по тому), коли я сиджу та згадую різні історії про Христа, які чула протягом життя, в моїй пам’яті постає оповідь про Різдво Христове, яку любила розповідати моя бабуся. І мені також хочеться комусь її розказати. Це було у Святвечір напередодні Різдва, коли всі поїхали до церкви, окрім мене та бабусі. Ми були, здається, самі в усьому домі. Нас не взяли, тому що одна була дуже мала, а інша дуже стара. І обидві ми бідкались, що не можемо Легенда Сельми Лагерлеф (З книги «Легенди про Христа»; переклад із сайту «УкрЛіб») Автор Легенди Сельма Лагерлеф (Зельма Ляґерлєф; 20 листопада 1858 р.— 16 березня 1940 р.) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Вона є першою жінкою-пись - менницею, яку у 1909 р. наго - родили Нобелівською премією з літератури «на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці». Пись - менниця здобула найбільшу попу - лярність серед читачів після того, як вийшов у світ її дитячий роман «Чудесна мандрівка Нільса Голь - герсона з дикими гусьми». Її твори пронизані гуманізмом, любов’ю та співчутливістю до тих, хто має потреби. Її герої навертають чита - ча до сприймання благодійності та добротворення як неодмінних і важливих елементів нашого життя. А тому часом важко вирізнити: її твір адресований дорослим чи дітям? Саме такі відчуття охоплять Вас, коли читатимете легенду «Свята ніч» С. Лагерлеф. Бо в ній не тільки різдвяна оповідка для наших дітей, але й глибоке за ду - ховно-душевним змістом послан - ня до сердець і розуму дорослої людини, що має бути взірцем і вчителем для дітей. СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ Свята НІЧ Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 20
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
