Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Коли мені було п’ять років, мене спіткало велике горе — з тих пір більшого я, здається, не знала. Померла моя бабу - ся. До самої смерти вона проводила дні, сидячи на дивані у своїй кімнаті та розповідаючи нам казки. Бабуся сиділа та розказувала — з ранку до вечора — а ми, діти, тихо при - мостившись біля неї, уважно слухали. Чудове то було жит - тя! Ніяким іншим дітям не жилося так, як нам. Однак про казки, котрі вона нам розповідала, у мене залишився лише невиразний, тьмяний спогад. (Тільки одну з них я пам’ятаю так добре, що могла б її переказати. Це невеличка легенда про Христове Різдво.) Та і в цілому про мою бабусю у моїй пам’яті мало що збереглося. Пригадую, що в неї було кра - сиве, біле, мов сніг, волосся, що вона ходила, зовсім згор - бившись, що постійно в’язала панчоху. Ще пам’ятаю, що, закінчивши розповідати якусь казку, вона зазвичай клала мені на голову руку і казала: «Усе це така сама правда, як те, що ми зараз бачимо одна одну». Згадую я і те, що вона вміла співати чудові пісні, але робила це нечасто. В одній з тих пісень ішлося про лицаря та про морську царівну, і там був приспів: «Вітер холодний, холодний над морем подув». Споминаю ще маленьку молитву і псалом, яких вона мене навчила. Ось майже все, що я можу пригадати про свою бабусю, крім того, що я пам’ятаю найкраще,— відчуття великої втрати, коли вона покинула нас. У пам’яті закарбувався той ранок, коли диван у кутку виявився порожнім, і той тягучий день (неможливо було дочекатись, коли він закінчиться). Цього я не забуду ніколи. А ще пам’ятаю, як нас, дітей, під - вели до покійної, щоб ми попрощалися з нею та поцілува - ли її руку. Ми боялися цілувати небіжку, але хтось сказав нам, що це ж останній раз, коли ми можемо подякувати бабусі за всі радощі, які вона нам дарувала. І добре пам’ятаю, як казки та пісні разом з бабусею виїха - ли з нашого двору, укладені в довгий чорний ящик, і ніколи більше не поверталися. Щось пішло тоді з життя. Неначе назавжди замкнули двері у широкий, прекрасний, чарів - ний світ, яким ми раніше вільно мандрували. І не знайш - лося нікого, хто зумів би ті двері відімкнути. Поступово ми навчилися грати у ляльки та інші іграшки та жити так, як усі діти, і вже могло здаватися, що ми більше не сумуємо за бабусею та про неї не згадуємо. Але навіть у цю хвилину (сорок років по тому), коли я сиджу та згадую різні історії про Христа, які чула протягом життя, в моїй пам’яті постає оповідь про Різдво Христове, яку любила розповідати моя бабуся. І мені також хочеться комусь її розказати. Це було у Святвечір напередодні Різдва, коли всі поїхали до церкви, окрім мене та бабусі. Ми були, здається, самі в усьому домі. Нас не взяли, тому що одна була дуже мала, а інша дуже стара. І обидві ми бідкались, що не можемо Легенда Сельми Лагерлеф (З книги «Легенди про Христа»; переклад із сайту «УкрЛіб») Автор Легенди Сельма Лагерлеф (Зельма Ляґерлєф; 20 листопада 1858 р.— 16 березня 1940 р.) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Вона є першою жінкою-пись - менницею, яку у 1909 р. наго - родили Нобелівською премією з літератури «на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці». Пись - менниця здобула найбільшу попу - лярність серед читачів після того, як вийшов у світ її дитячий роман «Чудесна мандрівка Нільса Голь - герсона з дикими гусьми». Її твори пронизані гуманізмом, любов’ю та співчутливістю до тих, хто має потреби. Її герої навертають чита - ча до сприймання благодійності та добротворення як неодмінних і важливих елементів нашого життя. А тому часом важко вирізнити: її твір адресований дорослим чи дітям? Саме такі відчуття охоплять Вас, коли читатимете легенду «Свята ніч» С. Лагерлеф. Бо в ній не тільки різдвяна оповідка для наших дітей, але й глибоке за ду - ховно-душевним змістом послан - ня до сердець і розуму дорослої людини, що має бути взірцем і вчителем для дітей. СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ Свята НІЧ Our Life | Наше життя December | Грудень 2020 20
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
